Лід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лід

ЛІД – вода у твердому стані; низь­котемпературна мономінеральна гірська порода, ок­­сид водню координаційної будови (H2O). Ін. назва – крига. Містить (у %): H – 11,2; O – 88,8. Відомо 10 кри­сталіч. модифікацій і аморфний Л. У природі представлений переважно одним кристаліч. різновидом із густиною 931 кг/м3. Має гексаго­нал. сингонію та дигексагонально-пірамідал. симетрію. Штучно одержано ще 3 модифікації: Л.-II, Л.-III, Л.-IV. Твердість 1,5 (+4 °C), 4,0 (-44 °C), 6,5 (-78,5 °C). Переважно утворює агрегатні скупчення дрібнокристаліч. зерен; відомі також кристалічні утворення, які виникають при сублімаціях. Безбарвний, прозо­рий, у знач. скупченнях синюватий; блиск скляний. Л. формується у кріосфері при т-рі нижче 0 °C (льодовики, підзем. Л. тощо). При т-рі 0 °C починає плавитися, перетворюючись на воду. Л. – одне з найпоширеніших твердих тіл на земній поверхні (заг. запаси складають бл. 30 млн км3). У природі є багато видів Л. різного віку; тривалість одних видів визначаєть­ся годинами, ін. – сотнями тис. років. Оскільки в умовах Землі він перебуває у стані, який близь­кий до фазового переходу його у воду, тому зустрічається лише у верх. шарах літосфери та гідросфери. Л. досить стійкий відносно чужорід. домішок, не вступає з ними у хім. взаємодії та не утворює твердих розчинів і зростків з кристалами ін. речовин. За фізико-генет. і петрографо-генет. основами формування крижані породи поділяють на конжеляційні (утворюються унаслідок замерзання вільної води), сегрегаційні осадові (у про­мерзлих гірських породах у про­цесі міграції зв’язаної води під впливом градієнтів т-р і вологи) та метаморфічні (при зміні внутр. енергії або під впливом тиску та т-ри).

В. С. Білецький

Стаття оновлена: 2016