Лідваль Федір Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лідваль Федір Іванович

ЛІДВА́ЛЬ Федір Іванович (справж. ім’я – Йоган-Фрідріх; 20. 05. 1870, С.-Пе­­тербург – 14. 03. 1945, Сток­­гольм) – архітектор. З походжен­ня швед. Акад. арх-ри (1909).

У С.-Пе­тербурзі навч. в Уч-щі тех. ма­­лювання барона Штігліца (1888–90) і Вищому худож. уч-щі АМ (1890–96, 1894–96 – у майстерні Л. Бенуа). Один із про­­від. майстрів модерну та модер­нізації істор. стилів. Більшість спо­­руд за його проектами зведено наприкінці 19 – на поч. 20 ст. у С.-Петербурзі, зокрема будинок-готель М. Александрова в Апрак­сіному провулку, № 6 (1902–03), прибутк. будинки І.-А. Лідваль на Кам’яноострів. проспек­ті, № 1–3 (1904, відтоді отримав широке визнання; для матері ви­­конав також реконструкцію при­­бутк. будинку на вул. Велика Мор­ська, № 27), швед. церкви св. Ка­­терини на вул. Мала Конюшенна, № 3 (при ній 1882 Л. закін. початк. школу), Мельцерів на вул. Ве­лика Конюшенна, № 19 (обидва – 1904–05), О. Лібих на вул. Мохова, № 14 (1905–06), М. Толстого на Набережній Фон­­танки, № 54 (1910–12), прибутк. будинок на Ліс. проспекті, № 20 і особняк на Ліс. проспекті, № 21 (1910–11) Е. Нобеля, будівлі Дру­­гого т-ва взаєм. кредиту на вул. Са­­дова, № 34 (1907–09) та Азов.-Донського банку на вул. Ве­­лика Морська, № 3–5 (1908–09, 1912–13; золота медаль міської комісії за найкращий фасад), готель «Асторія» на вул. Велика Морська, № 39 (1911–12). Зді­­йснив реконструкцію с.-пе­тер­бур. готелю «Європейський» на вул. Михайлівська, № 1 (1908–10). Водночас 1910–17 викладав на архіт. ф-ті С.-Петербур. жін. політех. ін-ту, був чл. низки конкурс. комісій. В Україні за його проектами споруджено: Азов.-Донський банк у Харкові (1914, буд. роботами керував Л. Тервен, скульптор К. Пещин­ський; нині ф-т фіз. виховання пед. ун-ту, площа Конституції, № 18; 2003 встановлено скульп­туру «Скрипаль на даху», скульп­­тор С. Гурбанов) і Рос. банк зовн. торгівлі в Києві (1913–15, скульп­­тор В. Кузнецов; нині Гол. міське упр. арх-ри та буд-ва, Хрещатик, № 32). Брав участь у конкурсі на проект залізнич. вокзалу в Києві (1913, 2-а премія). Від 1918 – у Стокгольмі, куди дещо раніше виїхала його сім’я. У Швеції збудував кілька житл. і громад. будівель.

В. І. Тимофієнко

Стаття оновлена: 2016