Лізен Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лізен Олександр Михайлович

ЛІ́ЗЕН Олександр Михайлович (справж. – Лізенберґ Ісроел; 07(20). 07. 1911, с. Гайдаки Старокостянтинів. пов. Волин. губ., нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. – 25. 03. 2000, Львів) – письменник. Чл. СП СРСР (1978). Засл. діяч культури України (1994). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Юність провів у м-ку Купель (нині село Волочис. р-ну), де брав активну участь і навіть керував юнац. сіоніст. орг-цією «ха-Шомер ха-Цаір». Наприкінці 1920-х рр. займався сіоніст. діяльністю у Москві. 1929 заарешт., 1930–33 перебував в ув’язненні у Челябін. політізоляторі (РФ) і 3 р. на засланні. Після звільнення жив у Києві. Переїхав до Львова, де екстерном закін. торг.-екон. ін-т (1951). Працював гол. бухгалтером підпр-в облпромради. Організував 1988 у Львові Т-во євр. культури ім. Шолом-Алейхема. Писав укр., рос. мовами та їдиш оповідання, нариси, літ.-крит. статті. Дебютував оповіданням укр. мовою у ж. «Жовтень». Більшість творів Л. – про долю мешканців євр. містечок в Україні, їхнє життя у мирний і воєн. час, звичаї, побут, сподівання і тривоги простих людей – українців, євреїв, росіян, поляків, які споконвіку жили в дружбі та злагоді. Перша книжка – зб. оповідань «Монумент» (1966). У повістях «Зелені надгробники» (1969), «Друге сонце» (1982), романі «Корінь добра» (1973), зб. повістей «Доля завжди з тобою» (1978), зб. повістей та оповідань «І знов прийшла весна» (1986; усі – Львів) відобразив робітн. життя, проблеми молоді. Автор роману-балади «Даймоніон, або Життя і смерть Василя Дударя» (Л., 1983; К., 1990), трагікоміч. роману «Алхімік» («Дзвін», 1990, № 11–12). На їдиш дебютував оповіданнями у травні 1970 на сторінках моск. ж. «דנאלמייה שיטעוואס» («Радянська батьківщина»). Згодом на їдиш друкував нариси, новели, есе, поеми і романи. Автор зб. нарисів «ןגיובנגער םענופ ןרילאק עלא» («Усі барви райдуги», Москва, 1984), «סעדאלאב ןוא רעדיל :ןטאש ןוא טכיל» («Світло та тінь: вірші та балади», О., [1995]), «ךלמ א ןעװעג זיא לאמא» («Колись був король», О., 1996), роману «תעמא ןוא עשלאפ ,םיאיבנ» («Невіім (Пророки) справжні та фальшиві: роман та балади», О., 1998).

Літ.: Сивокінь Г. У чому ж корінь? // Вітчизна. 1974. № 3; Воловець Л. Весна приходить удруге // Жовтень. 1988. № 2.

Г. А. Ривкіна

Стаття оновлена: 2016