Лізунов Леонід Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лізунов Леонід Іванович

ЛІЗУНО́В Леонід Іванович (14. 04. 1920, с. Бобровка, нині Самар. обл., РФ – 14. 08. 1987, Луцьк) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. і бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Куйбишев. фінанс.-екон. технікум (нині м. Са­­мара) і аероклуб, Енгел. військ.-авіац. школу пілотів (Саратов обл., 1942), Військ.-повітр. академію (смт Моніно Моск. обл., 1954; усі – РФ). До квітня 1945 здійснив 135 бойових вильотів на розвідку та штурмування скупчень живої сили і техніки ворога. Після війни продовжив службу в армії. Від 1967 – полковник запасу. Працював на Луцькому автозаводі. Його іменем названо школу юних льотчиків-космонавтів; на будівлі, де мешкав Л., встановлено мемор. дошку.

Літ.: Подвиг во имя Родины. Кн. 1. Куйбышев, 1965; Пасюк І. М., Яровенко С. П. Золоті зірки Волині. Лц., 2014.

І. М. Пасюк

Стаття оновлена: 2016