Лімоніт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лімоніт

ЛІМОНІ́Т (від грец. λειμών – лука) – збірна назва оксидів і гідроксидів Fe, гелеподібні прихованокри­­сталічні різновиди гетиту, гідрогетиту, лепідокрокіту, гідрогематиту та ін. Термін увів 1813 нім. мінералог Дж.-Ф. Гаусман. Формула: FeO(OH)·nH2O. Домішки: гідроксиди та оксигідра­ти Al і Mn, кремнезем, глинисті мінерали. Форми виділення: по­­рошкуваті, пухкі землисті агрегати, плівки, примазки, жеоди, ооліт. утворення, псевдоморфо­зи за піритом, сидеритом, рідше гематитом. Колір жовтуватий, червонувато-бурий, темно-бурий до чорного. Мають гіпергенне походження, є гол. скла­довою частиною болотної руди. Л. роз­винені у зонах окиснення рудних родовищ, утвореннях типу заліз. капелюхів на сидерит. ро­довищах (Байкал, Урал, РФ). В Україні містяться в осад. відкладах; з ними пов’язані пром. родовища Керченського залізорудного басейну та Криворізького залізорудного басейну. Значні поклади Л. також виявлені у Франції та Люксембурзі.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016