Лінецький Віталій Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лінецький Віталій Борисович

ЛІНЕ́ЦЬКИЙ Віталій Борисович (22. 10. 1971, Івано-Франківськ – 16. 07. 2014, Київ) – актор. Засл. арт. України (2004). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1992; викл. Л. Олійник). Працював 1993–95 у Київ. ТЮГу на Липках; від 1995 – у Київ. театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Л. – актор широкого діапазону твор. можливо­стей, наділений чудовою природ. органічністю, вирізнявся вмінням передати не лише найтонші нюанси психол. стану героїв, а й гостроту, парадоксаль­ність їх думок. Усім його персонажам були притаманні ліризм і легка самоіронія. Трагічно загинув.

Ролі: Дем’ян («Чарівниця» за І. Карпенком-Карим), Хома («Нехай одразу двох не любить» за М. Старицьким), Поприщин («Записки божевільного» за М. Гоголем), Павлуша Володін («Дрібний біс» за Федором Сологубом), Рас­плюєв («Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна), Єгор Петрович Войниць­кий («26 кімнат» за А. Чеховим), Робер­то Зукко (однойм. п’єса Б.-М. Коль­теса), Блазень Фесте («Що завгодно, або Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Нік («Хто боїться..?» за Е. Олбі), Войцек («Войцек. Карнавал плоті» за Ґ. Бюхнером), Сеньйор Меїс («Трохи вина… або 70 обертів» за Л. Піранделло), Неоптолем («Філоктет-концерт» за Софоклом); у кіно – Олег Пожарський («День народження Буржуя», 2000, «День народження Буржуя-2», 2001; обидва – реж. А. Матешко), Полянський («Лялька», 2002, реж. Б. Небієрідзе, В. Попков), Юрченко («Дух землі», 2003, реж. В. Янощук), Саша Бамбізо («Нappy­people» («Щасливі люди»), 2006, реж. О. Шапіро), Олексій Павлович Зимін («Люблю тебе до смерті», 2007, реж. О. Кирієнко), Смоляков («Загін», 2008, серіал, реж. С. Чекалов), Інвалід («Будинок із баштою», 2011, реж. Є. Ней­ман), Степан Шуліка («Той, хто про­йшов крізь вогонь», реж. М. Іллєнко), Він («Вічне повернення», реж. К. Муратова; обидва – 2012).

Літ.: Суботіна Л. Магічний імпульс гри // Кіно-Театр. 1997. № 5; Миоду­шевская С. 70 оборотов Виталия Ли­­нецкого // Cosmopolitan. 2000. № 5; Вергеліс О. У неосвітленому переході (Віталій Лінецький) // ДТ. 2014, 8–15 серп.

О. А. Богомазова

Стаття оновлена: 2016