Ліницька Любов Павлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліницька Любов Павлівна

ЛІНИ́ЦЬКА Любов Павлівна (за чоловіком – Загорська; 15(27). 12. 1865, сло­бода Преображенська, нині с. Преображенне Сватів. р-ну Луган. обл. – 05. 02. 1924, Київ) – актриса. Дружина І. Загорського. Закін. г-зію у Харкові (1884). Сценічну діяльність роз­почала 1887. Становлення і роз­квіт таланту Л. відбулися в роки роботи в трупах М. Кропивницького (1889) та П. Саксаганського (1891–1909, з перервами). Була провід. актрисою відомих укр. театрів: об’єдн. Трупи М. Кропивницького під орудою П. Сак­саганського і М. Садовського за участі М. Заньковецької (1901–02), Київ. театру М. Садовського (1909–15), Т-ва укр. акторів за участі М. Заньковецької та П. Саксаганського під орудою І. Мар’яненка (1915–16), Укр. нац. театру (1917–18), Держ. нар. театру (1918–22), Укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (1922–23), театру «Жовтень» (Київ, 1923–24). Л. – майстриня глибокого внутр. перевтілювання та широкого твор. діапазону: вона грала трагедію, драму, комедію, водевіль, мелодраму, співала в опері. Створила образи Галі («Назар Стодоля» Т. Шевченка) та Ярини («Невольник» М. Кропивницького за Т. Шевченком). Виконала партію Катерини (однойм. опера М. Аркаса за Т. Шевченком). Володіла високим мецо-сопрано гарного тембру та вираз. манерою співу. Одна з остан. театр. робіт – роль Черниці («Гайдамаки» за Т. Шевченком у інсценізації Леся Курбаса).

Літ.: Мар’яненко І. О. Минуле українського театру: Зустрічі. Творча праця. 1953; Меженко Ю. Життя артистки // Любов Павлівна Ліницька. 1957; Василько В. Микола Садовський та його театр. 1962; Вороний М. Драматична примадонна // Вороний М. Твори. 1989 (усі – Київ).

Р. Я. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016