Ліпкін Семен Ізраїльович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліпкін Семен Ізраїльович

ЛІ́ПКІН Семен Ізраїльович (06(19). 09. 1911, Одеса – 01. 04. 2003, С.-Пе­тербург) – письменник, перекладач, літературний критик. Чл. СП СРСР (1934). Нар. поет Калмис. АРСР (1968). Під час 2-ї світ. вій­ни був військ. кор. на фронті (1941–45). Бойові нагороди. Закін. Моск. інж.-екон. ін-т (1937). Переклав рос. мовою епоси зі сх. мов, класич. перс. поезію – калмиц. «Джангар» (1940), киргиз. «Манас» (1941), кабард. «Нар­ти» (1951), індій. «Махабха­рата» (1969) та ін., поеми «Лейла і Меджун» (1943), «Семь планет» (1948), Фірдоусі «Шахнаме» (1955) А. Навої, а також окремі поезії Т. Шевченка «О люди! люди небораки!» («О люди, вам ли жить во мраке?»), «І Архімед, і Галілей» («Ни Архимед, ни Галилей»), «Титарівна» («Дочка ктитора»), що увійшли до вид. «Кобзаря» (Москва, 1972), «Из­бранное» (Элиста, 1977) та ін. Автор низки поет. збірок, які насичені сюжетами й образами із Біблії, євр., воєн., тюремно-табір. Освенціма і Колими темами. Писав також повісті для дітей та юнацтва за мотивами нар. переказів.

Тв.: О богатых, умельцах и волшебниках. Москва, 1963; Очевидец. Мос­ква, 1967; Вечный день. Москва, 1975; Тетрадь бытия. Душанбе, 1977; Ann Arbor. London, 1981; Картины и голо­са. Лондон, 1986; Жизнь и судьба Василия Гроссмана: страницы воспоминаний // Лит. обозрение. 1988. № 6, 7; Декада // Дружба народов. 1989. № 5, 6; Записки жильца // Новый мир. 1992. № 9, 10; Перед заходом солнца. Париж, 1995; Семь десятилетий. Мос­ква, 2000.

Літ.: Чуковский Н. Книга давнишних лет // Знамя. 1948. № 6; Кешоков А. Вторая жизнь поэзии // Новый мир. 1957. № 5; Кулиев К. Чем продолжительней молчанье… // Там само. 1967. № 12; Нерлер П. История и лира // Знамя. 1990. № 7; Чухонцев О. Похва­ла Семену Липкину // Новый мир. 1995. № 10; Ермолин Е. Страдающее эхо // Знамя. 2000. № 11.

С. М. Горбань

Стаття оновлена: 2016