Лісачук Георгій Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісачук Георгій Вікторович

ЛІСАЧУ́К Георгій Вікторович (13. 12. 1948, м. Великий Токмак, нині Токмак Запоріз. обл.) – хімік-технолог. Д-р тех. н. (2003), проф. (2006). Засл. діяч н. і. т. України (2009). Держ. премія України у галузі н. і т. (2006). Закін. Харків. політех. ін-т (1971), де відтоді й працює (нині Нац. тех. ун-т «Хар­ків. політех. ін-т»): від 2000 – проф. каф. технології кераміки, вогнетривів, скла й сталей, водно­час від 2001 – нач. н.-д. частини. Напрями дослідж.: розроблення осн. принципів формування склокристаліч. покриттів на кераміці із заданим ком­плексом властивостей, їх синтез, будова і забезпечення захисту електрон. та біол. об’єктів від електромагніт. випромінювання.

Пр.: Повышение эксплуатационных свойств керамики. Х., 1987 (спів­авт.); Стеклокристаллические покрытия по керамике. Х., 2008 (спів­авт.); Викорис­тання відходів виробництва хромооксидних вогнетривів з виготовлення ко­льорових полив // Зб. наук. пр. ПАТ «УкрНДІвогнетривів». 2012. № 112 (спів­авт.); Функціональна кераміка. Х., 2013.

Ю. І. Зайцев

Стаття оновлена: 2016