Лісенко Андрій Онисимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісенко Андрій Онисимович

ЛІСЕ́НКО Андрій Онисимович (30. 12. 1907, Херсон – 22. 08. 1970, Одеса) – архітектор. Нащадок переяслав. полковника І. Лісен­ка (17 ст.), батько В. Лісенка. Чл. СА СРСР (1933; від 1949 – Одес. відділ.). Проф. (1948). Навч. у Одес. ін-ті образотвор. мист-ва (1920-і рр.), закін. Академію арх-ри (1929, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) і Ленінгр. ін-т цивіл. інж. (1934). Працював у про­ект. і худож. орг-ціях Ленінграда, Магадана та Якутська (обидва – РФ). Від 1945 – гол. архітектор Одеси. Водночас у післявоєн. період займався проект. діяльністю в одес. ін-тах «Діпроміст», «Чорноморпроект», «Діпроцивілбуд» та художньо-скульп­тур. майстернях Худож. фонду СРСР, а також викладав у інж.-буд. ін-ті та ін-ті інж. мор. флоту. Осн. напрям наук. діяльності – класицизм в арх-рі Пд. України. Зробив знач. внесок у розвиток одес. архіт. школи. Серед реаліз. проектів – реконструкція цирку (1935–36), планування 4-го і 13-го кварталів (1938) у м. Магнітогорськ, житл. масив для льонокомбінату у м. Вязьма (1935–37; обидва – РФ), інте­р’єри ресторану на Лігов. проспекті (1936), вироб. об’єкти та житл. комплекси з-дів спец. призначення (1937–38) у Ленінграді, планування Магадана, мор. вокзал, планування та благо­устрій мор. порту в бухті Ногаєво, хірург. і гінекол. корпуси, Охот.-Колим. краєзн. музей, міський театр (усі – 1939–42) у Магадані, генплан (1942) і мех. цех (1943–44) судноремонт. з-ду в Якутську, 8-поверх. житл. будинок на 112 квартир у м. Копєйськ (РФ; 1938, 1-а премія на Всесоюз. конкурсі), генплан Одеси (1945–47), реконструкція «напівциркул. будинків» на Примор. бульварі (1945–47), стадіону «Харчовик» (1945–46) і будинку ін-ту інж. мор. флоту (1954–55) в Одесі.

Літ.: Лисенко Андрей Онисимович: эссе об архитекторе Одессы. О., 2005.

В. М. Вировий

Стаття оновлена: 2016