Лісенчук Сергій Геннадійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісенчук Сергій Геннадійович

ЛІСЕНЧУ́К Сергій Геннадійович (06. 01. 1972, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – спортсмен (футзал), арбітр. Син і вихованець Г. Лісенчука. М. сп. України з футзалу (1993). Засл. тренер України (2004). Суддя 1-ї нац. категорії (2009). Канд. фіз. виховання і спорту (2003), доц. (2005). Закін. Укр. ун-т фіз. виховання і спорту (1993, тренер-викл. з футболу; 1994, спорт. менеджер), Нац. академію внутр. справ України (2005; обидва – Київ). Бронз. призер чемпіонату світу з футзалу серед нац. збірних (Іспанія, 1996); бронз. призер чемпіонату світу з футзалу серед молоді (Фінляндія, 1996). У 1994–96 – суддя з футзалу (делегат ФІФА). 1996–2001 – арбітр аматор. футбол. змагань, 2001–04 – матчів 2-ї ліги, 2004–09 – матчів 1-ї ліги, 2009–15 – матчів Прем’єр-ліги. 2005–09 – делегат УЄФА. 1995–2005 – виконав. дир. Асоц. футзалу України. Водночас викладав на каф. футболу Нац. ун-ту фіз. виховання і спорту України (Київ), від 2016 – доц. каф. фіз. виховання Дрогоб. пед. ун-ту (Львів. обл.). Досліджує метод. аспекти футболу, футзалу, а також питання спорт. бізнесу, менеджменту і маркетингу.

Пр.: Упражнения для технико-тактической подготовки в мини-футболе. К., 1998 (співавт.); Закономерности становления и развития спортивного маркетинга в Украине (на примере футбола) // Наука в олимп. спорте. 2002. № 1; Історія фізичної культури. Дрогобич, 2012 (співавт.).

О. С. Іщенко

Стаття оновлена: 2016