Лісняк Павло Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісняк Павло Якович

ЛІСНЯ́К Павло Якович (21. 06. 1908, с. Старі Кодаки, нині Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл. – 1979, Мос­ква) – промисловець. Сталін. премія (1952). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. індустр. ін-т (1936). Працював нач. ковал. цеху (1937–40, 1941–42), заст. гол. інж. (1940–41) Челябін. трактор. з-ду (РФ); нач. ковал. цеху Моск. автомоб. з-ду (1942–45); дир. Харків. трактор. з-ду (1945–52); дир. Горьков. автомоб. з-ду (нині Нижній Новгород, РФ, 1952–54). У 1954–55 – 1-й заст. міністра Мін-ва автомоб., трактор. та с.-г. машинобудування СРСР; 1955–57 – заст., 1967–79 – 1-й заст. міністра Мін-ва автомоб. пром-сті СРСР (обидва – Москва); 1957–66 – голова Раднаргоспу Київ. екон. адм. р-ну; 1966–67 – заст. голови Держплану УРСР (Київ). Л. зробив вагомий внесок у відбудову Харків. трактор. з-ду в післявоєнні роки, під його кер-вом 1949 розпочато вироб-во гусенич. тракторів ДТ-54 з дизел. двигуном і малогабарит. коліс. машин ХТЗ-7 для обробітку садів, городів, виноградників.

Літ.: Харківський тракторний завод. Сторінки історії. Х., 2008.

В. І. Дубовик

Стаття оновлена: 2016