Лісовий Михайло Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісовий Михайло Павлович

ЛІСОВИ́Й Михайло Павлович (04. 01. 1935, с. Коврай Другий Золотоніс. р-ну Полтав., нині Черкас. обл.) – фітопатолог, імунолог, вчений-селекціонер. Д-р біол. н. (1979), проф. (1984), акад. НААНУ (1990), чл.-кор. (1988), іноз. чл. (1998) Рос. академії с.-г. наук, іноз. чл. Польс. АН (2000). Засл. діяч н. і т. України (1998). Держ. премія України в галузі н. і т. (1992). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1959), де й працював до 1961 зав. фітопатол. дільниці каф. фітопатології в навч. госп-ві «Митниця» (Васильків. р-н Київ. обл.). Від 1964 – в Ін-ті захисту рослин НААНУ (Київ): від 1966 – засн. і зав. відділу імунітету, 1986–2003 – дир., 2003–11 – радник дирекції, від 2011 – зав. лаб. імунітету с.-г. рослин до хвороб, від 2012 – гол. н. с. Акад.-секр. Відділ. рослинниц­тва УААН (1991–96). Наук. дослідж.: імунітет рослин, його ге­нет. і фізіол. чинники, принципи і методи селекції на стійкість; структура вірулентності попу­ля­цій різних збудників хвороб; іден­тифікація генів вірулентнос­ті збуд­ників хвороб та генів стій­кості рослин; створення сортів с.-г. культур з груповою стійкістю до шкідливих організмів з використанням генет. методів. Започаткував новий напрям до­слідж. – комп’ютерне моделювання створення комплексно стійких сортів. Теоретично обґрунтував і створив банки генів стійкості. Під його кер-вом виведено сорти озимої пшениці з комплекс. стійкістю до низки не­­безпеч. збудників хвороб (Деметра, Економка, Миронівська сторічна), гібрид соняшнику Кий, стійкий до фомопсису, сорт огір­ка Сквирський 1/27 F1, стійкий до несправж. борошнистої роси. Брав участь у написанні 3-том. вид. «Болезни сельскохо­зяйст­венных культур» (т. 1, 1989), спів­автор і ред. «Довідника із захис­ту рослин» (1999), підруч.«Іму­нітет рослин» (2004; усі – Київ).

Пр.: Банк генов устойчивости – осно­ва плановой селекции на иммунитет // ВСХН. 1981. № 9; История защиты рас­тений от вредителей и болезней в Украи­не. К., 1996 (спів­авт.); История развития и проблемы защиты растений. Мос­ква, 1997 (спів­авт.); Яровые маслич­ные культуры. Минск, 1999 (спів­авт.); Загроза втрати врожаю через нову високовірулентну расу Ug99 стеблової іржі // ВАН. 2010. № 7 (спів­авт.); Стратегія і тактика захисту рослин. Т. 1. К., 2012 (спів­авт.); Наукові основи концепції генетичного захисту рослин в Україні // Захист і карантин рослин. К., 2013. Вип. 59 (спів­авт.).

Літ.: Академіку М. П. Лісовому – 60 // ВАН. 1995. № 1; Лісовий Михайло Пав­лович: Біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1959–1999 рр. К., 1999; Доля Л. І. Лісо­вий Михайло Павлович // Вчені-гене­ти­ки, селекціонери та рослинники. Кн. 7. К., 2003.

В. С. Чабан

Стаття оновлена: 2016