Лісовий Олексій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісовий Олексій Андрійович

ЛІСОВИ́Й Олексій Андрійович (06. 03. 1953, м. Новоград-Волинський Житомир. обл.) – живописець, графік. Чл. НСХУ (1993). Закін. Київ. худож. ін-т (1982; викл. І. Красний, Т. Лящук, О. Овчинникова, А. Чебикін). Відтоді пра­цював худож. ред. вид-ва «Урожай»; від 1985 – декоратор Нац. театру рос. драми ім. Лесі Україн­ки (обидва – Київ). Учасник обл., всеукр. мист. виставок від 1980. Персон. – у Новограді-Волинсь­кому (2000, 2013), Києві (2014). Створює пейзажі, темат. картини у реаліст. традиціях нац. живопису. Окремі полотна зберігаються у Новоград-Волин. літ.-мемор. музеї Лесі Українки, Дні­проп. ХМ, Нац. музеї медицини України (Київ).

Тв.: живопис – «Фонтан “Самсон”», «Спогади про літо», «Маскарад» (усі – 1982), «Останній сніг», «Воздвиженсь­ка церква» (обидва – 1983), «Софія Ки­­ївська» (1985), «Березень» (1990), «Осіннє золото», «Ранок на Поліссі» (обидва – 2000), «Дари лісу», «Церква св. Юрія у Седневі» (обидва – 2013), «Олександрівський млин у Новограді-Волинському» (2014); плакати – «Г. Сковорода: “Світ ловив мене, але не впіймав”», «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово» (обидва – 1985), «Немає іншої країни…» (1986).

М. В. Хіхлухо

Стаття оновлена: 2016