Лісовик Олександр Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісовик Олександр Григорович

ЛІСОВИ́К Олександр Григорович (справж. – Гнида; 10(22). 12. 1897, с. Горби Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 24. 10. 1937, Київ) – політичний діяч. Закін. Полтав. ремісн. школу (1916). Під час навч. став чл. Юнац. спілки (нелегал. укр. політ. орг-ції соціаліст. спрямування). 1917 вступив до УПСР, від 1918 – актив. чл. УПСР (боротьбистів). Учасник антигетьман. підпілля у Полтаві. На поч. 1919 – політ. емісар боротьбистів на Поділлі. Заарешт. органами Директорії за участь у підготовці рад. перевороту в м. Жмеринка (нині Вінн. обл.). Після звільнення за рад. влади – зав. відділу нар. освіти Полтав. губ., за денікінщини – політ. емі­сар ЦК Укр. КП (боротьбистів) у бригаді полтав. повстанців, яка об’єдналася з Армією УНР у р-ні м-ка Ружин (нині смт Житомир. обл.). Під кер-вом Л., К. Матяша та Я. Огія це з’єднання здійснило рейд по тилах денікінців до Полтави, а звідти – до м. Катери­нослав (нині Дніпропетровськ). У листопаді 1919 вів переговори з Н. Махном про спільні дії проти денікіців і створення Укр. Черво­ної армії. 1920 – чл. Катерино­слав. губерн. ревкому, згодом – зав. відділу освіти Полтав. губ.; від 1922 – на керів. рад. і госп. роботах на Донеччині й Полтавщині; 1928–31 – нач. Гол. шляхово-транс­порт. упр. УСРР; 1931 – го­лова організац. ком-ту зі створення Вінн. обл.; 1932 – голова Вінн. облвиконкому; від жовтня 1932 – заст. наркома землероб­ства; згодом – заст. уповноваженого, уповноважений наркомату радгоспів СРСР по УСРР; від 1936 – 1-й заст. наркома харч. пром-сті УРСР. Чл. ВУЦВК багатьох скликань, його президії і ЦВК СРСР. Співавтор спогадів «Красный рейд. Из истории крас­ной партизанщины» // «Летопись революции», 1926, № 1. У 1920–30-і рр. підтримував тісні особис­ті зв’язки з багатьма колиш. бо­­роть­бистами, зокрема О. Шум­ським, М. Полозом, Л. Ковалевим, що стало підставою для репресій. 2 липня 1937 заарешт., 23 жовтня того ж року за звинуваченням у членстві в антирад. терорист. націоналіст. орг-ції за­судж. до розстрілу.

Літ.: Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революцій­них подій в Україні. Едмонтон, 1985.

О. П. Юренко

Стаття оновлена: 2016