Лісові ресурси - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісові ресурси

ЛІСОВІ́ РЕСУ́РСИ – сукупність запасів деревної і недеревної продукції лісу у поєднанні з його суспільно корисними й захисно-ресурсо­охорон­ними функціями. Л. р. є відновлюваними і за умов правил. ведення лісового господарства невичерпними. До Л. р. належать деревні, тех., харч., корм., лікар. ресурси, а також ін. корисні властивості лісу – водоохоронні, захисні, кліматорегулювал., сан.-гіг., оздоровчі, рекреац. тощо. Деревні ресурси – деревина різних порід, яку заготовляють у процесі гол. (кін­цевого) і проміж. користування лісом, а також під час проведення ін. рубок (прорубування трас, просік та ін.). До тех. ресурсів лісу належать живиця (як сировина для вироб-ва каніфолі й скипидару), гутаперча, кіркова кора, таніни (для дублення шкір), різноманітні орган. барвники тощо. Харч. ресурси – гриби, ягоди, плоди, горіхи, їстівні трави й коріння, а також дикі тварини і птахи, продукти бджільництва та мисливства на ліс. угіддях. Корм. ресурси – трави, гілк. корм, хвойна лапа, плоди корм. значення (напр., жолуді), які заготовляють на ліс. землях. Дані щодо площі лісів України, їхніх категорій, лісистості та пород. складу див. у ст. Ліс.

Остан. часом в Україні спостерігають позитивні тенденції у реа­лізації ідеї ведення ліс. госп-ва на засадах сталого розвитку, внаслідок чого зростає екол.-ресурс. потенціал лісів. Так, заг. запас деревини у лісах України за останні 50 р. збільшився у 3 рази – від 0,7 до 2,1 млрд м3. Обсяги створення лісів перевищують площу щоріч. суціл. зрубів у 1,3–1,8 раза. Середня щорічна зміна запасу на 1 га у лісах Держ. ліс. агентства України становить 3,9 м3 і коливається від 5,0 м3 у Карпатах до 2,5 м3 у степ. зоні. Заг. середня зміна запасу сягає 35 млн м3, а його використання становить лише 60 %, що є одним із найнижчих показників у Європі. Деревину заготовляють під час проведення рубок гол. користування, а також заходів із формування й оздоровлення лісів та ін. рубок. Лімітом заготівлі деревини під час проведення гол. рубок є розрахунк. лісосіка, яку затвер­джують з урахуванням принципів безперервності та невиснаж­ливості використання Л. р. Нині розмір розрахунк. лісосіки становить 8,0 млн м3, а її фактичне використання – до 90 %, тобто фактичні обсяги лісокористування є меншими, ніж розрахунк. лісосіка. Заг. обсяг заготівлі ліквід. деревини від усіх рубок становить 15–18 млн м3 щорічно. У заг. обсязі заготівель деревина від рубок гол. користування складає бл. 45 %. Унаслідок збільшення площі стиглих і перестійних насаджень у лісах України найближчим часом очікується об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини.

В останні роки у лісах України зросли обсяги спец. використання недерев. Л. р., зокрема заготівлі другоряд. ліс. матеріалів і побіч. ліс. користувань (дикорослих плодів, грибів, ягід, лікар. рослин). У лісах Держ. ліс. агентства України 2014 заготовлено бл. 130,6 т грибів, 41,3 т дикорослих плодів, 2,15 тис. т ягід, 167,6 т лікар. сировини, 2,0 тис. т дерев. соків, 0,7 тис. т сіна. В Україні роль харч. і корм. ресурсів лісу може значно зрости за умов підвищення продуктивності ліс. угідь та переходу на плантац. методи вирощування деяких ліс. культур. Плантац. методи вирощування ягід (напр., журавлини), грибів і горіхів дозволяють у 10–15 разів збільшити врожайність і полегшують їхній збір та перероблення. Лікар. ресурси лісу (плоди, листя, хвою, кору, корінь) широко використовують у фармакології. Деякі з цих рослин також вирощують на плантаціях. Використання Л. р. не повинно призводити до зниження корис. властивостей лісів. Оптимізація геогр. розміщення, збереження і поліпшення пород. складу і стану лісів, підвищення рівня екол. безпеки країни шляхом збільшення лісистості її території за рахунок залісення деградов., малопродуктив. і техногенно за­бруднених земель – важливі передумови задоволення потреб нар. госп-ва держави у лісоматеріалах, засіб підвищення врожайності с.-г. культур, родючості ґрунтів, збереження вологи тощо. Охорону і використання Л. р. в Україні регулює ліс. законодавство. Захисна цінність лісу полягає у захисті ґрунтів від водної й вітрової ерозій, зсувів, селів, охороні повітряних і водних басейнів від забруднення, а також людей і фауни від шуму як чинника, що погіршує природне сере­довище. Захисна функція окремих категорій лісів стає домінант­ною й визначає напрям ведення у них ліс. госп-ва (полезахисні смуги, протиерозійні ярово-балк. насадження, заборонні смуги уздовж рік, каналів і водойм, пришлях. лісосмуги тощо). До сусп. цінностей лісів належать рекреац., курортне, естет. призначення лісів. Потреба в цих Л. р. невпинно зростає. У кожному природно-екон. р-ні складається своя структура потреб у Л. р. Заг. тенденція розвитку структури лісокористування характеризується безперерв. розширенням асортиментів Л. р. і зростанням потреби в кожному окремому виді ресурсу.

Літ.: Генсірук С. А., Бондар В. С. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. К., 1973; Генсирук С. А., Коваль Я. В., Бондарь В. С. и др. Использование и воспроизводство лесных ресурсов УССР. К., 1986; Рябчук В. П. Недеревна продукція лісу. Л., 1996; Ткач В. П., Мєшкова В. Л. Сучасні проблеми оптимізації лісистості України // Лісівництво і агролісомеліорація. Х., 2008. Вип. 113; Ткач В. П. Ліси та лісистість в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку // Укр. геогр. журн. 2012. № 2; Лісове господарство України. К., 2015.

О. М. Тарнопільська

Стаття оновлена: 2016