Лісовол Віктор Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісовол Віктор Іванович

ЛІСОВО́Л Віктор Іванович (21. 02. 1931, с. Семенівка, нині смт Полтав. обл. – 05. 04. 2013, м. Вишгород Київ. обл.) – кобзар, співак (баритон), композитор-аматор. Засл. працівник культури Украї­ни (2008). Закін. Харків. ін-т механізації с. госп-ва (1958), студії кобзар. мист-ва при Укр. муз.-хор. т-ві (1973), при Капелі бандуристів УРСР (Київ, 1988): у 1987–91 – її артист. 1963–70 пра­цював на Київщині, від 1970 – у Києві. Від 1953 виступав у жанрі автор. пісні (з 6-струн. гітарою і мандоліною). Наприкінці 1960-х рр. опанував бандуру, відтоді кобзарював. У репертуарі Л. – низка укр. нар. пісень і дум (зокрема «Про трьох самар­ських братів», «Невольницький плач», «Про козака-бандуриста»), істор. пісень, твори сучас. укр. композиторів, власні пісні на слова І. Драча («Та летіла гуска додому», 1966), Т. Шевченка («Нащо мені женитися»), І. Ниж­­ника («Котило море»; обидві – 1967), П. Куліша («До кобзи», 1971), Д. Луценка («Чебреці»), народні («Кину пером, лину ор­лом»). «Пісня козацького коша» («Наливаймо, браття, кришталеві чари» на сл. В. Крищенка) стала народною.

Р. М. Коваль

Стаття оновлена: 2016