Кугай Анатолій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кугай Анатолій Степанович

КУГА́Й Анатолій Степанович (07. 10. 1936, Дніпропетровськ – 14. 09. 2003, Київ) – живописець, худож­ник-монументаліст. Батько Т. Ку­гай. Чл. НСХУ (1987). Закін. Київ. худож. ін-т (1967; майстерня В. Пузиркова). Відтоді працював у Полтав. худож.-вироб. май­стернях; у Києві: 1972–74 – у Музеї нар. арх-ри та побуту Ук­ра­їни; 1974–94 – творчо-вироб. об’єдн. «Художник». Учасник мист. виставок від 1973. Персон. – у Києві (1987, посмертна – 2007). Створював картини на іс­тор. тематику, нар.-обряд. сюже­ти, натюрморти, пейзажі. Використовував техніки: енкаустика, мозаїка, різьблення на де­реві, карбування. Брав участь у реставрації настін. живопису Іллін. церкви та Михайлів. Золо­товерхого собору у Києві (3 фі­гури святих воїнів на пн. пілонах, 1999–2000).

Тв.: живопис – «Нічна варта Дніпродзержинська» (1973); серії – «Польові квіти» (1995–2003), «Мисливські та ри­бальські натюрморти», «Пейзажі Полтавщини» (обидві – 1996–2003); чекан­ка «Сім’я Сосніних» (спів­авт.; Київ, 1977); розписи – «Сорочинський ярмарок» (1980), «Квітуча земля» (Київ, 1985), «Народний танець» (Палац культури у с. Агрономія Арбуз. р-ну Микол. обл., 1986), «Стародавні Прилуки», «Чумаць­кі пісні» (м. Прилуки Черніг. обл.; обидва – 1988); мозаїка «Морський світ» (Полтав. з-д штуч. діамантів, 1981); різьблення – «Степові птахи», «Степові квіти» (обидва – 1981), «Народна піс­ня», «Народні свята» (обидва – 1986, Палац урочистих подій у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.), «Флора і фауна України» (смт Маньківка Черкас. обл., 1987).

Літ.: Гудченко З. Джерела творчості художника Анатолія Кугая // Студії мис­тецтвознавчі. 2006. № 3.

О. І. Тищенко

Стаття оновлена: 2014