Лісовська Марія Павлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісовська Марія Павлівна

ЛІСО́ВСЬКА Марія Павлівна (28. 08. 1922, с. Лиски, нині Прилуц. р-ну Чер­ніг. обл. – 10. 03. 1981, Донецьк) – письменниця. Чл. СП СРСР (1961). Закін. Харків. ун-т (1946). Учителювала у Донецьку (1946–76). Спільно з К. Тесленком написала зб. оповідань «Скільки житиму – любитиму» (Сталіно, 1959), «Відлуння серця» (Д., 1972), по­вісті «На морі слідів не лишається» (1960), «Крізь громовицю» (1961; обидві – Сталіно), «Знайдені кри­ла» (1962), «Різноцвіття» (1966; обидві – Донецьк), «Незгасимі зоряниці» (Д., 1978; рос. перекл. – Москва, 1985), «Богучари» (Д., 1982). Твори переважно на морал.-етичну, екол., шкіл. тематику.

Літ.: Савон О. Письменниця з Лисок (М. Лісовська) // Скарбниця. 1993. № 1.

М. С. Федорчук

Стаття оновлена: 2016