Лісовський Роберт Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісовський Роберт Антонович

ЛІСО́ВСЬКИЙ Роберт Антонович (17(29). 12. 1893, с. Кам’янське Катерино­слав. губ., нині м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 28. 12. 1982, Женева) – графік, живописець, громадський діяч, педагог. Чоловік С. Лукіянович-Туркевич, батько З. Лісовської-Нижанківської, дід Л.-А. Нижан­ківської-Кукс. Чл. Асоц. неза­­леж. укр. митців (1931–39). Навч. у Миргород. худож.-пром. школі (нині Полтав. обл., 1906–08; викл. О. Сластьон), рисув. школі М. Мурашка (1908–14; кл. А. Крю­гер-Прахової) та Укр. АМ (1917–21; викл. М. Бойчук, Г. Нарбут) у Києві, закін. Берлін. АМ (1929). Захоплювався музикою, співав (баритон). Деякий час навч. спі­ву у Київ. муз.-драм. ін-ті (кл. О. Муравйової). Учасник худож. виставок від 1914. Працював над декораціями до вистави «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра для «Молодого театру» Леся Кур­баса (1919). Відвідав 1920 Варшаву. Повернувся до Львова, де 1922 став засн. і скарбником Гуртка діячів укр. мист-ва, викл. рисунку Укр. учител. дівочої семінарії. Від 1928 – у Берліні. 1929–45 – у Празі: проф. графіки та приклад. мист-ва Укр. студії пластич. мист-ва. Співпрацював із праз. та львів. вид-вами; був активістом Укр. т-ва прихильників книги. Від 1947 – у Лондоні. Очолив Союз українців у Великій Британії. Від 1976 – у Швейцарії. В обкладинках зб. «Со­няшні кларнети» (Берлін; К., 1922) П. Тичини, ж. «Самостійна думка», «Пробоєм», «Ви­звольний шлях», «За єдність на­ції» продовжував традиції Г. Нар­бута. Автор обкладинок до кн. «Над полем прокляття ридає любов» (К., 1918), «Дванадцять» О. Блока, «Ніч кохання» В. Бобинського, «Крехівська архітектура» (усі – Львів, 1923), «Високодумний лицар Дон Кіхот із Ламанчі» (Л.; К., 1924), «Твори» Г. Чупринки (1926), «Малий співаник Карпатської Січі» (1939), «Вежі» О. Ольжича (1940), «Вересень» І. Ірлявського, «Історія української літератури» Д. Чижевського, «Емаль» М. Чирського (усі – 1941; усі – Прага), серій. обкладинки «Театральна бібліо­тека» львів. вид-ва «Русалка», ж. «Зиз», «Маски», «Світ дитини», «Молоде життя», «Пробоєм» (1940), календарів; портретів («Гуцул», 1926; «П. Холодний»; кін. 1930-х рр.; «Є. Коновалець», 1941); проектів надгробків О. Ба­­сараб (1925), Є. Коновальцю (1938), В. Щербаківському (1959); акварелей («Куточок у кляшторі», 1920-і рр.; «Соняшники вве­чері», 1923; «Айстри», 1925), ви­­давн. і пошт. марок, екслібрисів (І. Липи, В. Смовича, О. Воропая, В. Вирсти), шрифтів, емблем (напр., авіафірми «Люфтганза»), печаток, фірм. знаків, запрошень, афіш, ескізів килимів. Виконав оригін. варіант три­зуба для пласту та рисунки уніформ для воїнів Карпат. Січі. Брав участь в орг-ції виставок укр. графіки у Берліні (1933) та Римі (1938). Написав спогади і дослідж. про Г. Нарбута («Книголюб», 1930, кн. 3), П. Холодного (Прага, 1932), розвідку «Та­­рас Шевченко як маляр» («Пробоєм», 1941, № 3). Серед учнів – Г. Мазепа.

Літ.: Голубець М. Роберт Лісовсь­кий // Укр. мист-во. 1926. № 2; Січинський В. Книжна графіка Роберта Лісовського // Бібліол. вісті. 1927. № 2; Попович В. Роберт Лісовський (1893–1982) // Нотатки з мист-ва. 1984. № 24; Роберт Лісовський (До 100-річчя з дня народж. художника): Каталог виставки творів. Л., 1993; Шимчук Є. Багатогранна творчість Роберта Лісовського // Шлях перемоги. 1993, 12 груд.; Яців Р. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006; Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мист-ва ХХ століття. Л., 2013.

В. Попович, Г. Г. Стельмащук

Стаття оновлена: 2016