Лісостепові ландшафти - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісостепові ландшафти

ЛІСОСТЕПОВІ́ ЛАНДША́ФТИ – зональна група (тип) ландшафтів географічних рівнинної частини України, виділена за балансом тепла та вологи. Л. л. характеризуються спіл. зонал. ґрунт.-рослин. покривом на від­повід. літоген. основі приповерхневих (антропоген.) відкладів. Для них властиві оптимал. співвідношення тепла та вологи (випаровування вологи за вегетац. період рослин майже дорівнює кількості атмосфер. опадів), поширення грабових, дубових, грабово-, липово-і ясеново-дубових лісів та лучно-степ. рослинності, сірих ліс. ґрунтів, чорноземів опід­золених і типових, які сформувалися на легко- і середньосуглинистих лесових породах і лесах. Знаходяться у лісостеп. зоні України, пн. межа якої простежується за розміщенням сірих ліс. ґрунтів і чорноземів опідзо­лених, сформованих на лесових породах, а пд. – за лінією суціл. поширення чорноземів глибоких середньогумусних, яка простягається широкою смугою в серед. частині України з Пд. Зх. на Пн. Сх., від кордону з Молдовою до кордону з Росією. (Див. також Лісостеп).

Значна неоднорідність геол. будови та рельєфу лісостеп. зони зумовила неоднорідність Л. л., які за ознаками морфології рельєфу та літологією порід об’єд­нують в 4 підгрупи (роди): височинні з антропоген. покривом на докембрій. і палеозой. породах, перекритих палеоген-неоген. відкладами, – ландшафти сх. й пд.-сх. частин Поділ. і Придніпров. височин, тектонічно приурочені до УЩ; височинні з потуж. антропоген. покривом на палеоген-неоген. відкладах – ландшафти Київ. плато і Канів. гір; низовинні з потуж. антропоген. покривом на палеоген. відкладах – ландшафти Придніпров. низовини та Полтав. рівнини, тектонічно приурочені до Дніпров.-Донец. западини; височинні з антропоген. покривом на крейд. і палеоген-неоген. відкладах – ландшафти відрогів Середньорос. височини, тектонічно приурочені до Воронез. кристаліч. масиву.

Височин. характер рельєфу, достатнє зволоження і поширення лесових порід сприяє розвитку площин. і глибин. ерозії, зсувів, осідання, акумуляції.

Л. л. зазнали інтенсив. с.-г. впливу, первинні ліси та лучні степи збереглися мало, лісистість становить в середньому 12,5 %. Їхнє рац. використання передбачає проведення меліорат. протиероз. заходів.

Літ.: Физико-географическое районирование Украинской ССР. 1968; Маринич А. М., Ланько А. І., Щербань М. І., Шищенко П. Г. Фізична географія Української РСР. 1982 (обидві – Київ); див. також Лісостеп.

А. В. Мельник

Стаття оновлена: 2016