Лісотехнічна освіта - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісотехнічна освіта

ЛІСОТЕХНІ́ЧНА ОСВІ́ТА – система підготовки професійних фахівців для лісогосподарського виробництва. Осн. напрямами підготовки в Л. о. є деревооброблюв. технології та ліс. госп-во (механізація ліс. госп-ва і лісокористування; економіка, орг-ція та планування ліс. госп-ва). В Україні функціонує повноцінна багаторівнева система підготовки та перепідготовки ліс. фахівців всіх рівнів – від робочих спеціальностей у ліс. коледжах до фахівців вищої категорії та кваліфікації в ун-тах. Л. о. охоплює насамперед спеціальності лісоінж. справи, технології оброблення деревини, обладнання ліс. комплексу, автоматизації вироб. процесів, економіки і підпр-ва. Специфіка Л. о. полягає у тому, що в ній поєднано інші напрями освіти – біол., тех. та економічна. Л. о. в Україні веде свою історію від 1859, коли в Дублян. рільн. академії (нині Жовків. р-н Львів. обл.) серед ін. навч. курсів запровадили заг. лісівництво. Подальше становлення Л. о. пов’я­зане з відкриттям 1871 одноріч. лісівн. курсів у Львів. тех. академії, навч. план яких охоплював тех. дисципліни: ліс. інженерія, геодезія, математика, нарисна геометрія. 1874 у Львові відкрито перший в Україні лісівн. навч. заклад – Вищу крайову школу ліс. госп-ва. 1883 у м. Болехів (нині Івано-Фр. обл.) організовано нижчу ліс. школу для пом. лісничих, а згодом – лісничих. Середню Л. о. запроваджено у 1920–30-х рр. з відкриттям проф.-тех. ліс. шкіл і ліс. технікумів з 4-річ. терміном навчання. У різний час засн. Закарп. (м. Хуст Закарп. обл.), Кременец. (Терноп. обл.), Малин. (Житомир. обл.) лісотех., Єнакіїв. (Донец. обл.) політех., Житомир. технол., Коломий. (Івано-Фр. обл.) мех.-технол. технікуми. Наприкінці 20 – на поч. 21 ст. окремі з них транс­формовано в коледжі відповід. профілю. Вища Л. о., започатк. Вищою крайовою школою ліс. госп-ва, у 1920-х рр. продовжилася у Львів. політехніці, де створено лісогосп. ф-т, та у Львів. таєм. укр. ун-ті, в структурі якого діяв ліс. (лісо-агроном.) ф-т. 1928 засн. Київ. лісотех. ін-т (нині Навч.-наук. ін-т ліс. і са­дово-ліс. госп-ва Нац. ун-ту біо­ресурсів і природокористування України). Свій внесок у розвиток Л. о. зробила укр. діаспора: 1922–35 у м. Подєбради (Чехо-Словаччина) діяла Укр. госп. академія; від 1946 у м. Карлсфельд (Німеччина), а від 1949 у м. Нью-Йорк (США) – Об’єдн. укр. лісівників та деревників. На базі Вищої крайової школи ліс. госп-ва 1945 постановою уряду УРСР створ. Львів. лісотех. ін-т для підготовки фахівців вищої кваліфікації з лісоексплуатації та мех. оброблення деревини – спеціальностей, які до того часу були відсутні у системі вищої освіти. Нині це Лісотехнічний університет України Національний, що є найбільшим закладом у системі укр. Л. о. При ньому діє навч. комплекс «Лісотехнічна освіта», до складу якого входять навч. заклади І–ІІ рівнів акредитації з різних регіонів України (коледжі, технікуми, г-зії). Осн. завдання комплексу – створення безперерв. ступеневої системи освіти за інтегров. навч. планами. Фахівців найвищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру готують Нац. лісотех. ун-т України, Лісового господарства та агролісомеліо­рації Український науково-дослідний інститут ім. Г. Висоцького та Гірського лісівництва Український науково-дослідний інститут ім. П. Пастернака.

Літ.: Вакулюк П. Г., Самоплавський В. І. Лісовідновлення та лісорозведення в Україні. Х., 2006.

С. А. Генсірук

Стаття оновлена: 2016