Лісса Зоф’я - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лісса Зоф’я

ЛІ́ССА Зоф’я (19. 10. 1908, Львів – 26. 03. 1980, Варшава) – музикознавець, журналістка, педагог, музично-громадська діячка. Д-р габіліт. з мистецтвознавства (1954). Навч. у нар. школі у Відні, згодом у євр. г-зії у Львові. Закін. Львів. консерваторію Польс. муз. т-ва (1924; кл. фортепіано, органа та теорії музики), Львів. ун-т (1929; кл. музикознавства А. Хибінського, історії мист-ва, психології та філософії – Р. Інґардена, К. Твардовського). 1929–39 викладала теорію музики і гармонію у Львів. консерваторії Польс. муз. т-ва, Львів. муз. консерваторії ім. К. Шимановського, Муз. школі ім. Ф. Шопена. 1939–41 – муз. ред. Львів. радіо. Від 1930 публікувалася у львів. журналах: укр. «Нові шля­хи», польс. «Lwowskie Wiadomoś­ci Muzyczne i Literackie», «Kwartal­nik Muzyczny» та євр. польськомов. тижневику «Nasza Opinia», де висвітлювала питання муз. естетики, зокрема марксист.-ленін., атонал. і політонал. систем, критикувала муз. кіч. Як піаністка-концертмейстер у 1930-х рр. виступала в концертах Муз. т-ва ім. М. Лисенка у Львові (разом із О. Бандрівською). 1941–42 – в евакуації у м. Наманґан (Узбекистан). 1943–46 працювала у Москві: 1943–44 – в. о. кер. Спілки польс. па­тріотів; 1945–46 – аташе з культури Посольства Польщі в СРСР. Від 1947 мешкала і працювала у Варшаві: 1947 – заст. нач. департаменту музики Мін-ва куль­тури і мист-ва Польщі; 1948–56 – зав. каф., 1951–56 – надзвичай. проф., 1957–75 – дир., звичай. проф. каф. музикології Варшав. ун-ту. Співорганізаторка, голова 1-го Міжнар. шопенів. конгресу у Варшаві (1960). Наук. дослідж. з питань муз. естетики, філософії, психології та педагогіки, музики кіно, музики для ді­тей. Досліджувала також історію польс. і рос. музики, муз. зв’яз­ків між ними, наукознавчу проблематику, творчість Ф. Шо­пена, О. Скрябіна, менше – Л. ван Бет­говена, С. Прокоф’є­ва, К. Шимановського та ін. Праці Л. перекладено багатьма мовами. Авторка статей до 9-ти муз. енциклопедій різних країн світу. Пропагувала рад. музику в Польщі. Брала участь в орг-ції конгресів, присвяч. старовин. музиці країн Сх. Європи. У Варшаві на будинку, де мешкала Л., встановлено мемор. дошку (2003).

Пр.: Zarys nauki o muzyce. Lwów, 1934; Kraków, 1966; 2007; Muzyka i film. Studium z pogranicza ontologii, estetyki i psychologii muzuki filmowej. Lwów, 1937; Leninowska teoria odbicia a estetyka muzyczna. Warszawa, 1950; Historia mu­­zyki rosyjskiej. Kraków, 1955; Roman­­tyzm w muzyce: definicja, kryteria, pe­ri­­odyzacja. Kraków, 1970.

Літ.: Нідецька Є. Зоф’я Лісса – ви­­значна постать польської музикології // Муз. україністика: сучас. вимір. К., 2009. Вип. 4; Козаренко О. Зоф’я Лісса про природу музичного знака і значення (до 100-ліття від дня народження Вче­­ної) // Syntagma musicum: Зб. наук. ст. та спогадів на пошану С. Павлишин. Л., 2010.

А. П. Калениченко

Стаття оновлена: 2016