Лістов Костянтин Якович
ЛІСТО́В Костянтин Якович (19. 09(02. 10). 1900, Одеса — 06. 08. 1983, Москва) — композитор, піаніст. Нар. арт. РРФСР (1973). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1950). Закін. Царицин. муз. училище (нині Волгоград, 1917; кл. Г. Ранієць), Саратов. консерваторію (1922; кл. композиції Л. Рудольфа, фортепіано — І. Розенберга; обидва — РФ). 1919–23 — піаніст і диригент Театру мініатюр у Саратові. Від 1923 — у Москві, де працював у Театрі Пролеткульту, писав музику до драм. вистав, 1925–28 — муз. кер. «Синьої блузи», 1928–32, 1934–38 — диригент Театру оглядів при Будинку друку, 1938–40 — Театру класич. буфонади під керівництвом В. Бебутова. 1941–45 — муз. консультант Гол. політ. упр. ВМФ. У творчості вагоме місце займала пісня, переважно на воєнну тематику, зокрема «Пісня про тачанку» (сл. М. Рудермана), «В землянці» (сл. О. Суркова), «Ходили ми походами» (сл. О. Жарова), «Севастопольський вальс» (сл. Г. Рубльова). Для творів Л. властива простота муз. мови, мелодійність, виразність пісен. образів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Олеся» (за О. Купріним, 1959), «Дочка Куби» (1962; обидві поставлені в Одесі); муз. комедії — «Королева помилилася» (1928, театр «Синя блуза» у Москві), «Крижаний дім» (за І. Лажечниковим, 1938), «Мрійники» (1949), «Айра» (1951), «Серце балтійця» (1964; усі — Моск. театр оперети), «Співають сталінградці» (1955), «Севастопольський вальс» (1961; обидві — Волгогр. театр муз. комедії); для оркестру — Симф. (1969); для скрипки з оркестром — Концерт (1970); для голосу з оркестром — вокал.-симф. поема «Ґренада» (сл. М. Свєтлова, 1968; 2-а ред. — 1972).
Рекомендована література
- Новиков А. Всегда в пути. Москва, 1982
- Кузик В. «В землянке» // КіЖ. 1984, 30 груд.
- Тищенко А. Константин Листов. Москва, 1987
- Иринин В. Последняя оперетта мастера: К 100-летию Константина Листова // Муз. жизнь. 2000. № 12.
Завантажити статтю
Людина 
