Літвінюк Єжи - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Літвінюк Єжи

ЛІТВІНЮ́К Єжи (Litwiniuk Jerzy; 30. 03. 1923, м. Кременець, нині Терноп. обл. – 18. 10. 2012, Варшава) – польський перекладач, письменник. Чл. Союзу польс. літераторів (1951–83), Т-ва польс. перекладачів (1983), ПЕН-Клубу (1989), Польс. українозн. т-ва (1990), Т-ва Польща–Україна (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2008). Під час 2-ї світ. війни вою­вав у складі Армії Крайової, 1944–47 перебував в ув’язненні у рад. таборах. Після звільнення мешкав у Варшаві. Перекладав з укр., білорус., естон., латис., литов., рос., фін. мов. Найвищим його здобутком вважається польс. переклад збірки фін. нар. епосу «Калевала» (1998). Зробив знач. внесок у популяризацію укр. літ-ри. З укр. мови переклав «Лісову пісню» Лесі Українки (1989), окремі твори Т. Шевченка, Б.-І. Антонича, П. Ти­чини, М. Рильського, Д. Павличка, В. Симоненка, І. Драча, В. Шев­чука та ін. Автор поет. зб. «Kocie łby» (1972) та «Przejścia graniczne» (1986; обидві – Варшава). У спів­авт. з Е. Ґолдою у часописі «Po­prostu» (1957, № 9) опублікував статтю, в якій вперше оприлюднено правду про акцію «Вісла» і становище українців у Польщі.

Літ.: Ярмолюк М. In memoriam Єжи Літвінюка // Укр. літ. газета. 2012, 16 ли­стоп.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2016