Література плюс - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Література плюс

«ЛІТЕРАТУ́РА ПЛЮС» – газета Асоціації українських письменників (АУП). Виходила 1998–2001 у Києві укр. мовою раз на два місяці накладом 1000 прим. за фінанс. підтримки Міжнар. фонду «Відродження»; усього – 38 номерів. Газета презентувала постмодерну укр. літ-ру, здійснювала глибокий аналіз літ.-мист., культурол. і громад.-політ. життя, знайомила з літ. новинками. За невелику історію свого існування зайняла належне місце в літ. просторі України, була майданчиком для проведення літ. дискусій, стала часописом для інтелектуалів. У рубриках «Поезія», «Проза», «Критика», «Культурологія», «Переклад» засвідчила великі досягнення у висвітленні літ. процесу. На сторінках часопису опубл. проз. твори С. Пиркало, А. Кокотюхи та ін., поезії Ю. Андруховича, В. Неборака, С. Жадана, Р. Скиби, есеї І. Бондаря-Терещенка, А. Дністрового, О. Гнатюк, Н. Сняданко, твори Ж. Дельза (перекл. з англ.), Р. Ауслендер (з нім.), М. Вовжинського (з польс.) та ін. Інтелектуал. розмову про літ-ру презентували статті Д. Наливайка, Т. Гундорової, М. Сулими, В. Агеєвої, О. Пасічного, О. Бугаєвського та ін. «Л. п.» стала знак. явищем укр. літ.-крит. дискурсу. Редколегія: А. Бондар (1998–2000 – гол. ред.), В. Врублевсь­кий, В. Герасим’юк, С. Матвієнко (2000–01– гол. ред.), В. Махно, В. Моренець, С. Павличко, І. Римарук, В. Скуратівський.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2016