Літературне краєзнавство - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Літературне краєзнавство

ЛІТЕРАТУ́РНЕ КРАЄЗНА́ВСТВО – один із видів краєзнавства і галузь літературознавства, що займається вивченням літературного процесу у певному регіоні, місцевості (краї, області, районі, місті, селі). Предмет до­слідж. Л. к. – діяльність місц. пись­менників, літ. об’єднань, гуртків, а також перебування в регіоні вітчизн. і зарубіж. письменників, відображення краю в худож. літературі, мемуаристиці. При цьому зв’язки письменників з місцевістю досліджують комплексно і за біогр. даними, тематикою творчості, прототипа­ми образів-персонажів, описом подій, що там відбувалися, кар­тинами побуту й природи, відтворенням місц. колориту тощо. Матеріали цих дослідж. використовують у працях з історії літ-ри, музей. роботі, під час спорудження пам’ятників письменникам, встановлення мемор. дощок, присвоєння імен письменників підпр-вам і орг-ціям, найменування вулиць, майданів, створення турист. путівників, у лекцій. роботі тощо. Л. к. спирається на вивірені факти, компетентність дослідників і цим близьке до академічного літературознавства. Робота крає­знавців із виявлення і вивчення архівів місц. письменників, їхніх б-к, листів, фотознімків єднає Л. к. із бібліографією літературною, джерелознавством історичним, книгознавством.

Л. к. в Україні почало розви­ватися з виникненням преси. Значну роль у цьому відіграли ж. «Кіев­ская старина», «Народ», «Рідний край», «Южные записки» та ін. Відомими діячами в галузі Л. к. у 19 ст. були Д. Бантиш-Каменський, О. Волинський, К. Зе­ленецький, М. Максимович, згодом – В. Бучневич, А. Димінський, О. Де-Рібас, М. Комаров, О. Левицький, Л. Мацієвич, В. Модзалевський, І. Пав­ловський, С. Пономарьов, М. Сум­цов та ін. Частково цією роботою займалися Київське товариство старожитностей і мистецтв, Одеське товариство історії та старожитностей, Рос. геогр. т-во та ін. 1903–19 Подільське єпархіальне історико-археологічне товариство спорадично приділяло увагу Л. к. (Ю. Сіцінський, К. Стиранкевич та ін.). У 1920–30-х рр. ж. «Краєзнавство» згур­товував дослідників-аматорів, їхні матеріали публікували також у ж. «Бібліологічні вісті», «Записки Історично-філологічного відділу ВУАН», «Україна» тощо. Л. к. 1925–29 приділяли увагу чл. істор.-філол. секції Ка­м’янець-Подільського наукового товариства при ВУАН, зокрема В. Герасименко, В. Зборовець, К. Копержинський, Ю. Філь. Після розгрому та репресій кращої частини укр. наук. і твор. інтелігенції Л. к. занепало. Воно почало відроджуватися лише наприкінці 1950-х рр. і незабаром на­було масового характеру. Його центрами стали ун-ти, пед. ін-ти, б-ки, ред. газет і журналів, музеї, Будинки культури. 1959 до каталогів обл. б-к уведено розділ «Літ. життя. Область у худож. літ-рі. Фольклор». Певну увагу приділяють Л. к. у школі: діють літ. музеї і кутки; проводять зустрічі з письменниками-земляками, екскурсії літ. місцями; виготовляють альбоми, літ. карти. Піонерами цієї роботи в школі були педагоги В. Сухомлинський, К. Ходосов. Л. к. займаються деякі вчені, викл. філол. ф-тів ун-тів та пед. ін-тів, учителі-словесники шкіл. Краєзнавці виявляють нові матеріали, вводять їх у наук. обіг. У 1960–80-х рр. активно займалися дослідж. літ. історії окремих обл. і р-нів України С. Білокінь, М. Петровський, Ф. Погребенник, Л. Хінкулов (Київ), Є. Волошко (Донецьк), Г. Гельфандбейн, І. Лосієвський (Харків), П. Дегтярьов (Сімферополь), К. Демочко, О. Романець (Чернівці), Г. Дем’ян (Львів), В. Замковий (м. Бахмут Донец. обл.), Г. Зленко (Одеса), Ф. Кириченко (Київ. обл.), Ф. Максименко (Львів), В. Мацько (Хмельн. обл.), П. Медведик (Терноп. обл.), Є. Мірошниченко, В. Орел (Миколаїв), В. Півторадні (Житомир), В. Полєк (Івано-Франківськ), М. По­номаренко (м. Зо­лотоноша Черкас. обл.), В. Радовський, Я. Штернберг (Ужгород), П. Ротач (Полтава), М. Смоленчук (Кіровоград), М. Шалата (м. Дро­гобич Львів. обл.), І. Шаповал (Дніпро) та ін. Окрім статей, публікацій, ведення літ. календарів у місц. пресі, краєзнавці підготували низку біобібліогр. словників, рекомендац. покажчиків, метод. посібників, плакатів про творчість письменників Буковини (І. Співак), Сумщини (Я. Крив­ко), Черкащини (М. Пономаренко) та ін. областей. Опубл. покажчики «Письменники Дніпропетровщини» Є. Добришевської (Дн., 1958), «Письменники Буковини початку XX століття» (упорядники О. Романець, Ф. Погребенник; К., 1958), «Літературна Чернігівщина» О. Замошника і М. Дасюка (Чг., 1960), «Письменники Одещини» Л. Смичок (О., 1989), зб. «Цвіт культури розвивається (Літературне жит­тя Буковини за роки Радянської влади)» (Чц., 1961), «Літературна Буковина» (К., 1966), матеріали у ж. «Архіви України» П. Ротача до словника «Літературна Полтавщина» (1965–71) та В. По­лєка до словника «Літературно-мистецька і наукова Івано-Франківщина» (1969–70), зб. нарисів «У литературной карты Крыма» П. Дегтярьова і Р. Вуля (Сф., 1965), «Літературно-мистецька Вінниччина» (О., 1969), путівники «Шляхами Івана Франка на Україні» (Л., 1982), «Літературні музеї Чернігівщини» С. Реп’яха (К., 1983) та ін. Л. к. рад. періоду мало тенденц. характер, дослідники приділяли більше уваги перебуванню класиків літ-ри в конкрет. регіоні, матеріали подавали за приписами марксист.-ленін. методології, у школах Л. к. вивчали переважно в позауроч. час. Л. к. здебільшого торкалися журналісти у газет. оглядах віршів, прози місц. авторів. Рецензенти оцінювали художні твори часто заідеологізовано, суб’єктивно, без глибокого літературозн. аналізу. Огляд неодмінно мав повчал. характер, спрямовуючи авторів до моделювання худож. образів, типів, характерів у дусі соцреалізму. Нового імпульсу набрало Л. к. наприкінці 1980-х рр. Після скасування рад. цензури в регіонах пожвавилося літ. життя: відкривали обл., рай., місц. літ. музеї, видавали книги, альманахи, зокрема «Літературна Кіровоградщина», «Автограф» (Хмельницький), «Рідний край» (Полтава), часописи («Літературний Тернопіль»), метод. посібники з вивчення Л. к. у школі, захищали дисертації. Л. к. стало предметом наук. дослідж. у Малій АНУ. Краєзнавці виявляють матеріали про уродженців краю раніше вилучених із літ. процесу, репресов., замовчуваних та еміграц. літераторів – О. Аста­ф’єв, С. Маринчик, Г. Самой­ленко (Чернігівщина), М. Вдовцов, А. Подолинний (Вінниця), М. Гетьманець, І. Зборовець (Харків), В. Горбатюк, В. Маць­ко (Хмельниччина), І. Гургула, М. Іль­ницький, Є. Нахлік (Львів), А. Дя­ченко (Полтава), І. Задоя (Одеса), В. Качкан (Івано-Фран­ківськ), А. Криловець, Л. Рибенко, Є. Шмор­гун (Рівненщина), Л. Куценко (Кіровоград), Б. Мель­ничук, М. Юрійчук (Чернівці), Б. Мельничук, П. Сорока, М. Тка­чук (Тернопіль), В. Поліщук (Черкащина), В. Терлецький (Суми), М. Чабан (Дніпро) та ін. За сучас. шкіл. програмою Л. к. вивчають на уроках укр. літ-ри по 4 год. у 5–9 кл. та по 2 год. у 10–11 кл. Учителі-словесники, розповідаючи про Л. к., не лише розширюють знання учнів про розвиток укр. літ-ри, а й виховують національно свідомих особистостей, громадян Української Держави, для яких поняття люд. гідності містить глибоке відчуття належності до укр. нації, формують патріот. почуття у молодого покоління. На поч. 21 ст. в Україні поширюється передача інформації про Л. к. засобами електрон. зв’язку, через Інтернет тощо. Напр., про Л. к. можна отримати відомості на сайті «Літературна Дніпропетровщина», що відображає розвиток різноманіт. літ. життя обл., містить біографії письменників, інформацію про їхні книги, книжк. новинки, літ. конкурси та об’єд­нання; окремі рубрики створ. для відгуків, рец. і статей, літературозн. розвідок. Створ. аудіо­книгу «Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам» (увійшли твори 80 письменників, які пишуть укр. і рос. мовами). Електронні матеріали Л. к. допомагають учителям залучати за влас. вибором твори письменників рідного краю до шкіл. програми. Електронні про­екти з Л. к. використовують під час проведення вихов. годин та підготовки до позаклас. заходів. Автори і кер. проекту з Л. к. – письменники Н. Дев’ятко, Ф. Су­хоніс та ін. Від 2014 у Вінн. універсал. наук. б-ці діє електрон­на б-ка «Літературна Вінниччина», спрямов. на популяризацію творів письменників, збереженню культур. спадщини краю (автор проекту – М. Вдовцов). Електронні сайти з Л. к. створ. також в ін. обл. наук. б-ках України. Праці з Л. к. допомагають краще вивчати літ. процес в Україні, служать пропаганді творчості письменників краю, естет. вихованню читачів.

Літ.: Ходосов К. О. Літературно-творчий гурток у школі. К., 1963; Пасічник Є. А. Літературне краєзнавство в школі. К., 1965; Поліщук В. М., Дуб Р. Й. Літературне краєзнавство в школі // УМЛШ. 1970. № 7; Литературная Харьковщина: (Метод. рекомендации по лит. краеведению в школе). X., 1972; Півторадні В. Літературний слідопит – дослідник чи аматор? // Жовтень. 1983. № 8; Козюра В. М. Літературне краєзнавство у сільській школі // УМЛШ. 1983. № 10; Письменники Полтавщини: Довід. П., 1990; Літератори Полтавщини: Довід. П., 1991. Вип. 1; Мацько В. Літературне Поділля: Довід. і переклади. Хм., 1991; Баженов Л. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX–XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. Кам’янець-Подільський, 1993; По­дільські криниці: Хрестоматія з літ-ри рідного краю. В., 1994. Вип. 1; 2001. Вип. 2; 2006. Вип. 3; Літературна Харківщина: Довід. Х., 1995; Дяченко А. Полтавська спілка літераторів і літературний процес 90-х років // Літератори Полтавщини: Довід. П., 1996. Вип. 3; Ротач П. Колоски з літературної ниви: Корот. літ. календар Полтавщини. П., 1999; Поліський дивосвіт: Літ-ра рідного краю: Житомирщина: Посіб.-хрестоматія. Ж., 2000; Література Гребінчиного краю: Хрестоматія. Гребінка, 2000; Письменники Буковини другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття: Хрестоматія. Чц., 2001; Поліщук В. Черкащина літературна: Ст., бі­бліогр. мат. Чк., 2001; Хрестоматія з літератури рідного краю. Х., 2001; З-над Божої ріки: Літ. біобібліогр. слов. Він­ниччини. В., 2001; Літературна Рівненщина: Довід. Р., 2003; Літературна Львів­щина: Хрестоматія для вивчення літ-ри рідного краю. Л., 2004; Харків, місто моє: Літ-ра рідного краю: Зб. віршів поетів ХХ–ХХІ ст. про Харків. Х., 2005; Літературна Хмельниччина ХХ століття: Хре­стоматія. Хм., 2005; Мелешко В. Літературна Полтавщина: Від давнини і до сьогодні. К., 2006; Переяслав у художній літературі: Хрестоматія. Переяслав-Хмельницький, 2008; Маринчик С. Су­зір’я талантів: Літ. портрети земляків. Ніжин, 2009; Волинь літературна: Наші сучасники: Зб. мат. про письменників Волині, чл. НСПУ. Лц., 2010; Літературна Рівненщина: Антологія. Р., 2010. Вип. 2; Горбатюк В. З-під трави забуття: Поділ. шляхи укр. письменників. Хм., 2011; Самойленко Г. Літературне жит­тя Чернігівщини в ХІІ–ХХ ст. Чг., 2011; Мацько В. Шевченкіана Хмель­ниччини: [Літературозн. дослідж.]. Хм., 2014; Літературна енциклопедія Черкащини (фольклорний аспект) // Літературо­знавство. Фольклористика. Куль­туро­ло­гія. 2015. Вип. 18–20.

В. М. Лесин, В. П. Мацько, П. П. Ротач, Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2016