Літературний інститут ім. Максима Горького - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Літературний інститут ім. Максима Горького

ЛІТЕРАТУ́РНИЙ ІНСТИТУ́Т ім. Максима Горького – державний вищий навчальний заклад гуманітарного профілю для творчої молоді у Москві. Засн. 1932 з ініціативи Максима Горького на основі Вищого літ.-худож. ін-ту як Вечір. робітн. літ. ун-т, відкритий 1933, від 1936 – сучасна назва. Від 1942 форми навч. – стаціонарна очна та заочна, 1983 нагородж. орденом Дружби народів. Від 1992 підпорядк. Мін-ву освіти та науки, від 2014 – Мін-ву культури РФ. Ін-т розміщено у колиш. міському особняку (пам’ятка арх-ри 18 – поч. 19 ст.). 1812 тут у будинку свого дядька народився О. Герцен (1925 йому встановлено мемор. дошку, 1950 – па­­м’ятник у дворі). У 1840-х рр. у власника будинку Д. Свербєєва збирався літ. салон, який відві­дували М. Гоголь, В. Бєлінський, П. Чаадаєв, Є. Баратинський, М. Щепкін та ін. Наприкінці 19 – поч. 20 ст. діяло «Видавництво братів Гранат». У 1920-х рр. працювали письменниц. орг-ції; проводили літ. вечори, на яких виступали В. Маяковський, О. Блок, С. Єсенін. Приміщення описано у кн. «Былое и думы» О. Герцена, романі «Мастер и Маргарита» М. Булгакова під назвами «Дом Грибоедова», «Дом МАССОЛИТа». Тут у різний час проживали А. Платонов, О. Мандельштам, Д. Андреєв (їм відкрито мемор. дошки). При Ін-ті діють дворічні Вищі літ. курси (від 1953, для чл. СП із негуманітар. вищою освітою), ВШ худож. перекладу, курси літ. майстерності, редакторів, коректорів, англ. мови. На очному (5 р. за спеціальностями «літ. творчість» і «переклад худож. літ-ри») та заоч. (6 р. за спеціальністю «літ. творчість») ф-тах навч. 680 студентів, працюють 13 д-рів н., 170 проф. Відділ. худож. перекладу готує перекладачів худож. літ-ри з англ., франц., нім., італ., іспан. та корей. мов. Підготовка студентів здійснюється за заг.-гуманітар. (із поглибленим вивченням рос. мови та літературознавства) і твор. напрямами. Досвідчені літератори раз на тиждень проводять творчі семінари прози, поезії, драматургії, дит. літ-ри, літ. критики, худож. перекладу, нарису, публіцистики. Традиційно їх керівниками були відомі рад. письменники, зокрема Є. Винокуров, В. Дементєв, В. Іванов, Є. Ісаєв, Л. Леонов, В. Лідін, В. Луговськой, Л. Озеров, Л. Ошанін, К. Паустовський, О. Рекемчук, М. Свєтлов, І. Сельвінський; курси лекцій читали вчені В. Асмус, С. Василькова, О. Власенко, В. Динник, П. Таран-Зайченко, А. Тахо-Годі та ін. Серед українців в Ін-ті навч. і пізніше працював Герой Рад. Союзу, ком-р партизан. з’єднан­­ня ім. С. Ковпака П. Брайко (репрес. за відмову дати компромат на С. Ковпака та П. Вершигору). Серед вихованців Ін-ту – укр. письменники П. Воронько, В. Ганущак, Л. Костенко, А. Мацевич, В. Мельник, І. Мельниченко, П. Мовчан, М. Негода, С. Пушик, М. Рудницький, Ю. Сердюк, Н. Стефурак. За поезії та вільнодумство заарештовано і засуджено третьокурсника з Івано-Франківщини Т. Мельничука. Вищі літ. курси закінчили Ю. Андрухович, М. Гірник, М. Клименко, А. Крижанівський, В. Рутківський, В. Сидоренко, Я. Стельмах, Л. Талалай, Б. Харчук, В. Чемерис, І. Чендей та ін. Ін-т видає від кін. 1980-х рр. щоріч. зб. наук. праць «Писатель и жизнь», серію кн. «Писатели о творчестве», колективні зб. прози студентів і слухачів «Начало», поет. альманах «Тверской бульвар, 25», від 1993 – монографії, зб. наук. праць, щорічник «Вестник Литературного института». При Ін-ті діють аспірантура, докторантура за спеціальностями «тео­рія літ-ри», «рос. мова», «рос. літ-ра». 2010 спільно з Італ. культур. центром у Москві засн. літ. премію «Радуга» для молодих літераторів із Росії та Італії. Ін-т провів 2015 Міжнар. письменниц. форум «Літ. Євразія». Ректорами в повоєн. час були В. Пименов, О. Єгоров. Від 2014 в. о. ректора – О. Варламов.

С. Г. Пушик

Стаття оновлена: 2016