Літківське Євангеліє

ЛІ́ТКІВСЬКЕ ЄВА́НГЕЛІЄ — рукописне Євангеліє. Більша частина текс­ту (загалом — 255 аркушів) написана церк.-сло­вʼян. мовою, один фрагмент — пере­важно староукраїнською. Цей фрагмент, ймовірно, найранішого походже­н­ня, схожий із Пере­сопниц. Євангелієм серед. 16 ст., Євангелієм 1570, Во­лин. Євангелієм 1571, а також із серб. Євангелієм серед. 16 ст. Калі­граф. укр. пів­у­став рукопису подібний до того, яким писане Вілен. Євангеліє 1594, створене вілен. райцею Яковом Івановичем. Памʼятка містить список перед­мови Феофілакта Бол­гарського, єпис­копа Охридсь­ко­го, має художньо оформлені за­ставки, на сріб. окладі 17 ст. зображено 4-х євангелістів. Уведена у наук. обіг О. Грузинським, який виявив її 1909 у б-ці настоятеля Свято-Микол. храму в с. Літки Остер. пов. Чер­ніг. губ. (нині Бровар. р-ну Київ. обл.) о. Я. Олександровича. Шля­хом дослідж. текс­тів памʼятки вдалося зʼясувати, що її створ. 1595–1600 на Волині (укладач і пере­писувач неві­домі). Згодом Євангеліє належало ченцям пра­вослав. Хрестовоздвижен. монастиря у Луцьку — ієромонаху Митрофану (Дементієвичу) та архімандриту Тарасію (Черніховському), які доповнили його стислим монастир. помʼяником. Тоді ж до нього до­дано й 5 гравюр 1624–44 двох майстрів (один із них — Ілля) з Києво-Печер. лав­ри. Після смерті ченців памʼят­ка зберігалася у Хрестовоздвижен. монастирі, згодом, можливо під час Руїни 2-ї пол. 1650-х — 1-ї пол. 60-х рр., її пере­везли на Сіверщину. Після зруйнува­н­ня церкви в с. Літки у 1930-х рр. мі­сце­знаходже­н­ня Л. Є. неві­доме.

Завантажити статтю