Літман Олексій Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Літман Олексій Давидович

ЛІ́ТМАН Олексій Давидович (27. 12. 1923, м-ко Стара Синява Поділ. губ., нині смт Хмельн. обл. – 21. 08. 1992, Москва) – філософ, сходознавець. Д-р філос. н. (1975). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Моск. ун-т (1950). Працював ученим секр. Відділ. сусп. наук та президії АН Тадж. РСР (м. Сталінабад, нині Душанбе, 1951–56); від 1957 – в Ін-ті сходознавства АН СРСР (Москва): від 1987 – пров. н. с. Наук. дослідж.: історія філос. думки, релігії, ідеології нац.-визв. руху Індії.

Пр.: Философская мысль независимой Индии. 1966; Мировоззрение М. К. Ганди. 1969 (спів­авт.); Традиции философского натурализма в Индии и мировоззрение Дев Атмы. 1982; С. Рад­хакришнан. 1983; Современная индийская философия. 1985; Философия в независимой Индии (Проблемы, противоречия, дискуссии). 1988 (усі – Мос­ква).

Літ.: Полонская Л. Р. Памяти Алексея Давидовича Литмана // Восток. 1993. № 3; Челышев Е. П. Слово о друге: А. Д. Литман (1923–1992) // О коллегах и товарищах. Москва, 1994.

Д. П. Урсу

Стаття оновлена: 2016