Літневський Геннадій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Літневський Геннадій Євгенович

ЛІТНЕ́ВСЬКИЙ Геннадій Євгенович (16. 11. 1951, м. Іртиськ Павлодар. обл., Казахстан – 14. 05. 1989, тер. Румунії, похов. у Києві) – письменник-гуморист. Чл. СПУ (1984). Закін. Запоріз. пед. ін-т (1973). Дит. та юнац. роки минули у с. Хитрівка (нині у складі смт Комишуваха Оріхів. р-ну Запоріз. обл.). Учителював, був кор. г. «Комсомолець Запоріжжя». Друкувався в обл. і респ. періодиці, колектив. збірниках та аль­манахах. Співпрацював із ж. «Пе­рець». Твори Л. позначені оригінальністю думки та своєрідністю форми, вирізняються ла­конічністю викладу, динамізмом, несподіваністю сюжет. поворотів і фіналів, тонкою спо­сте­режливістю. У сатир. і гуморист. оповіданнях таврував бюрократів, демагогів, хапуг, п’я­ниць, нероб. Загинув в автокатастрофі.

Тв.: Листи до запитання. К., 1979; Літо. Дн., 1983; Полюси. К., 1988; Тіль­ки без паніки! К., 1990; Еліксир істини: Сатира, гумор. К., 1991; Вибране. Дн., 2005.

Літ.: Рекубрацький А. Він знову при­йшов усміхненим // Запоріз. правда. 1991, 14 лют.; Зоря і смерть Геннадія Літневського // Київ. 2014. № 3–4.

Г. І. Лютий

Стаття оновлена: 2016