ЛІТОРА́ЛЬ (від лат. Litoralis — береговий) — мілководна прибережна зона моря або внутрішньої водо­йми (озера, водо­сховища). Див. також Літоральні від­клади. В океанології Л., або припливно-від­пливна зона — частина берега та мор. дна, яка знаходиться між горизонтами мін. рівня води при від­пливі та макс. — під час припливу. При висоті припливів понад 10 м і на похилих берегах Л. може мати значну (до декількох кілометрів) ширину. Суміжні пере­хідні зони, які містяться нижче та вище Л., називають від­повід­но сублітора­л­лю та супралітора­л­лю. На від­критих берегах Л. включає берег. від­мілину, де від­бувається активна взаємодія хвиль з дном і формується акумулятивна тераса. До Л. від­носять також ділянки дна з глибинами, які від­повід­ають нижній межі дії хвиль (до 50 м, пере­важно 10–30 м). У Чорному й Азов. морях, де припливні явища не проявляються, існує прибережна зона з характер. для Л. властивостями. Вона знаходиться між верх. та нижньою межами прибою і називається псевдолітора­л­лю. Л. за­знає знач. коливань температури води, інтенсивності соняч. освітле­н­ня, солоності води, дії хвиль і течій. Флора та фауна Л. характеризуються великим різномані­т­тям і продуктивністю.

У лімнології Л. — зона від уріза­н­ня води до нижньої межі пошире­н­ня вищих водних рослин і багатоклітин­них водоростей (макрофітів). Ін. лімнол. ви­значе­н­ня Л. — зона, в межах якої сонячне світло досягає дна водо­йми. Глиб. пошире­н­ня озер. літоралі в основному не пере­вищує 5–7 м. На водо­сховищах, на від­міну від озер, Л. активно формується за рахунок пере­робле­н­ня берегів і роз­витку прибереж. від­мілин. Такі процеси від­буваються в серед. і нижніх (за течією) ділянках водо­сховищ Дні­пров. каскаду. У верхівʼях цих водо­сховищ мілково­д­дя, зайняті водною рослин­ністю, мають суціл. пошире­н­ня. У їх межах формуються ландшафти, які аналогічні літоральним. Глиб. на зовн. краї прибереж. від­мілин і в зоні мілководь дні­пров. водо­сховищ складає 2–3 м. У водо­сховищах з великими колива­н­нями рівня межі мілководь, на від­міну від озер. Л., непо­стійні. У водо­ймах Л. ві­ді­грає важливу роль у само­очищен­ні води завдяки фільтрації в піщаних від­кладах при короткочас. колива­н­нях рівня на від­критих ділянках і за рахунок заростей макрофітів, які виконують функції природ. біо­фільт­рів, сприяючи седиментації, сорбції та біол. акумуляції роз­чинених і завислих за­бруднюючих речовин. На закритих від хвилюва­н­ня і нагонів ділянках Л., зайнятих макрофітами, від­бувається нерест і нагул багатьох видів риб. На Л. морів і внутр.водойм формуються специф. від­клади.