Літочки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Літочки

ЛІ́ТОЧКИ – село Броварського району Київської області. Літочків. сільс. раді підпорядк. с. Соболівка та х. Парня. Знаходиться на лівому березі р. Любич (притока Десни, бас. Дніпра), яка у цій місцевості різко повертає (утворює «коліно»), за 48 км від обл. центру, за 30 км від райцентру та за­лізнич. ст. Бровари. Пл. Л. 6,1 км2, Соболівки та Парні 1,8 км2. За переписом насел. 2001, у Л. про­живали 422, у Соболівці та Парні – 198 осіб; станом на січень 2016 – відповідно 551 та 170 осіб; переважно українці. Село вперше згадується у писем. джерелах 1552 під назвою Колєнці. У одному з тогочас. документів йшло­ся про те, що жит. не спла­чують повинностей, бо були ро­зорені 1482 татар. загоном хана Менґлі-Ґірея. Тоді поселення належало до Остер. замку. Пізніше отримало назву Малі Літки, а наприкінці 18 ст. – сучасну. Існує низка нар. версій щодо її походження, зокрема й від слів «літо» та «летіти» (тут було місце збору переліт. птахів). Навколишні землі були заселені здавна, тут мешкало одне з най­більших давньослов’ян. племен – сіверяни, які з часом утворили Черніг., Переяслав. і Новгород-Сівер. князівства. Поряд із селом, за 2 км на Пн. Сх. збереглися залишки давнього городища Крем (9 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.; від 2009 – пам’ятка археології нац. значення). Його пл. бл. 30 га, нині вис. валу 5 м, шир. у підошві 14 м. Під час роз­копок на тер. городища виявлено кераміку 4–2 тис. до н. е. За твердженням деяких дослідників, у нього було 3 в’їзди, на центр. стояли срібні ворота. У Соболівці знайдено знаряддя кам’яного віку – сокири, прясла, розтирачі, скребки, свердлики. Пізніше на тер. сучас. Л. існувало давньорус. поселення. Як і низка ін. язичниц. поселень Броварщини, у 11–12 ст. зазнало православ. колонізації. На нього багато разів нападали печеніги та половці. Від 13 ст. село перебувало у складі Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 відійшло до Поль­щі. Жит. брали участь у селян.-козац. повстаннях П. Павлюка (1637), Я. Острянина і Д. Гуні (1638), Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Відтоді – у складі Рос. імперії. 1648–1781 – село Остер. сотні; 1648–49 – Пе­реяслав., 1649–50 – Остер., 1651–1781 – Київ. полків. 1781 проживали 135 осіб. Від 18 ст. до 1905 Л. належали до володінь родини київ. козац. полковників і сотни­ків Солонин. Катерина Солонина стала прототипом героїні шевченк. повісті «Княгиня». 1900 зведено дерев’яну церкву, яку у 1930-х рр. за наказом більшовиків переобладнали на зерно­сховище, а пізніше зруйнували. 1781–1923 – село Остер. пов.; 1802–1923 – Черніг., 1923–25 – Київ. губ.; 1923–30 – Київ. округи; від 1932 – Київ. обл.; 1923–30 – Жукин., 1930–62 – Вищедубечан., від 1962 – Бровар. р-нів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У 1920-х рр. літочківці брали участь у повстанні проти більшов. влади. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 99 осіб), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Влітку 1943 нацист. владою село майже вщент спалено. На фронтах 2-ї світ. війни загинули 106 літочківців і 38 со­болівців. Нині працює Літочків. ТОВ «Молочна компанія». Функ­ціонують Літочків. Будинок куль­тури, Соболів. клуб, Літочків. і Соболів. фельдшер.-акушер. пункти. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни. У Соболівці народилася поетеса М. Воробей.

О. В. Дасік, Г. В. Трубенок

Стаття оновлена: 2016