Ліфшиць Євген Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліфшиць Євген Михайлович

ЛІ́ФШИЦЬ Євген Михайлович (08(21). 02. 1915, Харків – 29. 10. 1985, Мос­ква) – фізик. Син Михайла, брат Іллі Ліфшиців. Д-р фіз.-мат. н. (1939), акад. АН СРСР (1979). Сталін. (1954), Ленін. (1962), ім. Л. Ландау АН СРСР (1974) премії. Закін. Харків. політех. ін-т (1933). Працював 1933–38 у Харків. фіз.-тех. ін-ті; 1939–85 – в Ін-ті фіз. проблем АН СРСР (Москва). Понад 30 р. був заст. гол. ред. «Журнала эксперимен­тальной и теоретической физики». Разом з Л. Ландау побудував теорію доменів у феромагнетиках і вивів рівняння руху магніт. моменту (рівняння Лан­дау–Л., 1935); у теорії фазових переходів встановив критерій, що дозволив дати повну класифікацію можливих переходів ІІ роду (критерій Л., 1941); побу­дував теорію нестійкостей Все­світу, що розширюється (1946); разом з І. Халатниковим і В. Белінським знайшов заг. космол. розв’язок рівняння Айнштайна з особливістю в часі (1970–72). Важливе місце в його твор. спад­щині посідає «Курс теоретической физики» (в 10 т., Москва, 1940–79; увійшов в історію як «Ландау и Лифшиц»).

Пр.: Об образовании электронов и позитронов при столкновении двух час­тиц // Phys. Zs. Sow. 1934. Vol. 6, № 244 (спів­авт.); К теории дисперсии магнитной проницаемости ферромагнитных тел // Там само. 1935. Vol. 8, № 153 (спів­авт.); Столкновения дейтронов с ядрами // ЖЭТФ. 1938. Т. 8, № 930; К теории фазовых переходов второго рода // Там само. 1941. Т. 11, № 255, 269; О гравитационной устойчивости расширяющегося мира // Там само. 1946. Т. 16, № 587; Теория молекулярных сил притяжения между твердыми телами // Там само. 1955. Т. 29, № 94; Об особенностях космологических ре­шений уравнений гравитации // Там само. 1960. Т. 39, № 149, 800 (спів­авт.); Труды Е. М. Лифшица. Москва, 2004.

Літ.: Андреев А. Ф. и др. Памяти Ев­­гения Михайловича Лифшица // УФН. 1986. Т. 148, вып. 3; Горобец Б. С. Круг Ландау и Лифшица. Москва, 2009.

Ю. М. Ранюк

Стаття оновлена: 2016