Ліфшиць Ілля Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліфшиць Ілля Михайлович

ЛІ́ФШИЦЬ Ілля Михайлович (31. 12. 1916 (13. 01. 1917), Харків – 23. 10. 1982, Москва) – фізик. Син Михайла, брат Євгена Ліфшиців. Д-р фіз.-мат. н. (1942), проф. (1943), акад. АН УРСР (1967) і АН СРСР (1970). Ленін. (1967), ім. Л. Мандельштама АН СРСР (1952) та ім. Ф. Саймона Англ. Королів. фіз. т-ва (1962) премії. Держ. нагороди СРСР. Закін. Хар­ків. ун-т (1936), Харків. мех.-ма­­шинобуд. ін-т (1938). Працював 1937–68 у Харків. фіз.-тех. ін-ті АН УРСР: від 1941 – зав. теор. відділу; водночас від 1944 – зав. каф. статист. фізики та термодинаміки Харків. ун-ту; від 1969 – зав. теор. відділу Ін-ту фіз. проблем АН СРСР (Москва); водночас 1964–77 – проф. каф. квант. теорії, 1978–82 – проф. каф. фі­зики низьких т-р Моск. ун-ту. Дослідж. стосувалися теор. фізики та теорії твердого тіла. Встановив зв’язок між властивостями металів і топологією поверхні Фермі, що згодом дало можливість розвинути електронну теорію металів. Уперше дослідив енергет. спектр кристалів за наявності дефектів, роз­робив теорію шарових та ниткоподіб. структур, теорію процесів двій­нування (1948). Вивчав фазові переходи ІІ роду та кінетику переходів металу із надпровід. до нормал. стану при дії магніт. поля. Побудував теорію фазових переходів І при низьких т-рах. Передбачив фазовий перехід ІІ роду (1960) та явище квант. дифузії (1969). Творець сучас. динаміч. теорії твердого тіла та фізики квант. кристалів. У дитинстві розпочав збирати марки, був прихильником хронол. колекціонування. Його колекція була присвячена маркам Рос. імперії, СРСР і європ. країн, у ній нараховувалося понад 200 тис. шт.

Пр.: К теории магнитной восприим­чивости металлов при низких температурах // ЖЭТФ. 1955. Т. 29 (спів­авт.); О кинетике диффузионного распада пересыщенных твердых растворов // Там само. 1958. Т. 35(2) (спів­авт.); Об аномалиях электронных характеристик металла в области больших давле­ний // Там само. 1960. Т. 38(5); О струк­туре энергетического спектра и кван­товых состояниях неупорядоченных конденсированных систем // УФН. 1964. Т. 83(4); Некоторые вопросы статистической теории биополимеров // ЖЭТФ. 1968. Т. 55(6); Электронная тео­рия металлов. Москва, 1971 (спів­авт.); Введение в теорию неупорядоченных систем. Москва, 1982 (спів­авт.); Избран­ные труды. Физика реальных кристаллов и неупорядоченных систем. Мос­ква, 1987; Избранные труды. Электрон­ная теория металлов. Физика полиме­ров и биополимеров. Москва, 1994.

Літ.: Илья Михайлович Лифшиц: Мат. к биобиблиографии ученых Харьков. ун-та. Х., 1969; Илья Михайлович Лиф­шиц. 1917–1982: Мат. к биобиблиографии ученых СССР. Сер. Физики. Москва, 1989. Вып. 35; Илья Михайлович Лиф­шиц. Ученый и человек. Х., 2006.

Ю. М. Ранюк

Стаття оновлена: 2016