Ліфшиць Михайло Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліфшиць Михайло Ілліч

ЛІ́ФШИЦЬ Михайло Ілліч (14. 01. 1877, м. Ле­пель, нині Вітеб. обл., Білорусь – 29. 01. 1934, Харків) – лікар-терапевт, онколог. Батько Євгена та Іллі Ліфшиців. Д-р медицини (1910). Закін. мед. ф-т Харків. ун-ту (1903), де й працював від 1904 (згодом Харків. мед. ін-т): 1920 – приват-доц., 1921–23 – проф. каф. діагностики і пропедевтики; від 1923 очолював клініку внутр. хвороб Стоматол. ін-ту; водночас 1924–34 – зав. терапевт. відділ. клініки Укр. рентґенорадіол. ін-ту (нині Ін-т мед. радіології НАМНУ); від 1930 – зав. клініки Всеукр. ін-ту харчування (усі – Харків). Наук. дослідж. з проблем клін. онкології, гематології, гастроентерології. Зокрема вивчав проблеми лікування гастриту, а також його взаємозв’язок із виразкою та раком шлунка. Співред. 2-том. посіб. «Клиника злокачествен­ных опухолей» (Х., 1930–31).

Пр.: Учение о конституциях человека. 1924; Учение об опухолях человека. 1927; Системные заболевания лимфоидной, миелоидной и ретикулоэндо­телиальной тканей. 1931 (усі – Харків).

Літ.: Лифшиц М. И. // ХМЖ. 1912. Т. 14, № 9; Мельников А. В. Памяти проф. М. И. Лифшица // ВД. 1935. № 1.

Н. О. Артамонова

Стаття оновлена: 2016