Ліхтей Тетяна Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліхтей Тетяна Василівна

ЛІХТЕ́Й Тетяна Василівна (дівоче – Кобаль; 30. 01. 1972, с. Пасіка Сваляв. р-ну Закарп. обл.) – письменниця, перекладачка, літературознавець. Канд. філол. н. (2002). Чл. НСПУ (2005). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (2008). Закін. Ужгород. ун-т (1994), де відтоді й працює: від 2003 – доц. каф. словац. філології. Досліджує укр.-словац. літ. вза­ємини, актуал. питання у галу­зі худож. перекладу, сучасну літ-ру Закарпаття і Пряшівщини. Друкується від поч. 1990-х рр. у крайовій періодиці («Молодь За­карпаття», «Закарпатська прав­да», «Новини Закарпаття»). У твор­чості Л. злилися воєдино люд. і природне начала, часто її поет. тексти – це тонкі психол. шкіци, акварел. замальовки, в яких вигадливі образи посилені апеляціями до муз. звучання (низку її віршів покладено на му­зику). Проз. твори Л. вирізняються емоц.-філос. сприйняттям світу, спостережливістю, умінням використовувати промовис­ті деталі та символи. Перекладає художні твори зі словац., рос., білорус. літ-р. Засн. серії «Між Карпатами і Татрами» (2001), вийшло 22 окремих вид., що вміщують укр. переклади словац. письменників та укр. літ-ру Карпат. регіону в перекладі словац. мовою. Упорядкувала антології «Ніжність» (2002) та «Вежа» (2004; обидві – Ужгород) із влас. коментарями і вступ. статтями. Окремі твори Л. перекладено словац., угор. та рос. мовами.

Пр.: Штурівська ґенерація романти­ків і українська література. 2003; Сло­в’янська планида. Словацька поезія ХІХ–ХХ століть у дискурсі словацько-українських літературних взаємин. 2010 (обидві – Ужгород).

Тв.: Оксамитова ніч: Поезія, проза. 1995; Смарагдовий острів любові: Поет. переклади. 1996; Химерні ромени: Пое­зії. 1997; Зела: Вибр. поезії. 2002; Са­рабанда дощу: Вибр. поезії. 2005; Роз­маринові сни: Лірика. 2008; Лялька: Повість. 2008 (усі – Ужгород).

Літ.: I. Jackanín. Nezaspať na vavrí­noch... // Literárny týždenník. 1996, 26 sept.; Неврлий М. Поезія жіночого серця // Дукля. 2004. № 5; V. Juríčková. Teťana Lichtejová // Revue svetovej literatúry. 2009. № 1.

В. В. Жупан

Стаття оновлена: 2016