Ліхтенштейн Єфрем Ісакович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліхтенштейн Єфрем Ісакович

ЛІХТЕНШТЕ́ЙН Єфрем Ісакович (09. 05. 1910, м. Волочиськ, нині Хмельн. обл. – 07. 05. 1973, Київ) – лікар-терапевт. Д-р мед. н. (1959), проф. (1963). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Київ. мед. ін-т (1936). Відтоді працював у Київ. ін-ті удосконалення лікарів; від 1948 – у Київ. мед. ін-ті: від 1959 – зав. каф. терапії, 1960–73 – організатор і зав. терапевт. клініки профес. захво­рювань. Наук. дослідж.: патогенез і терапія бронхіал. астми, інфаркту міокарда, леген. та серц. недостатності; неспецифічні реакції в клініці профес. захворювань; питання лікар. етики й деонтології. Низку праць присвятив мед. тематиці в твор­чості Л. Толстого, І. Тургенєва, А. Чехова. Здійснив аналіз істо­рій хвороб М. Коцюбинського, І. Тургенєва, В.-А. Моцарта та ін. Автор кн. «Пособие по медицинской деонтологии» (К., 1974; 2-е вид. – «Помнить о больном: Пособие по медицинской деонтологии», К., 1978).

Пр.: Умовнорефлекторний компонент у патогенезі бронхіальної астми // МедЖ. 1949. Т. 19, вип. 3; О медицинской деятельности А. П. Чехова // ВД. 1954. № 2; Состояние плевры при заболеваниях сердца // Там само. 1959. № 9; История болезни И. С. Тургенева // КМ. 1968. Т. 46, № 9; История меди­цины и художественная литература // Итоги и перспективы исследований по истории медицины. Кишинев, 1973.

Літ.: Ступак Ф. Я. Єфрем Ліхтен­штейн // Пд.-Сх. Волинь. Наука, освіта, культура: Мат. наук. конф. Хм.; Шепе­тівка, 1995; Москаленко, Полякова.

І. О. Парпалей

Стаття оновлена: 2016