Ліхтенштейн, Князівство Ліхтенштейн

Визначення і загальна характеристика

ЛІХТЕНШТЕ́ЙН, Князівство Ліхтенштейн (нім. Liechtenstein, Fürstentum Liech­tenstein) — держава у Центральній Європі. Площа 160 км². Про­тяж­ність з Пн. на Пд. 24,8 км, зі Сх. на Зх. — 12,4 км. Заг. довж. кордону 78 км. На Зх. і Пд. ме­жує з Швейцарією (протяжність кордону 41,2 км), на Сх. й Пн. — з Австрією (36,7 км). Насел. 37 132 особи (2013; 7-е м. в Єв­ропі), пере­важно ліхтен­штейн­ці (66 %), проживають також швей­царці (складають 29 % від усіх іноземців), ав­стрійці (17 %), німці (11 %), італійці (9 %). За кордоном у понад 63-х країнах нара­ховується бл. 3500 ліхтенштейн­ців. Столиця — Вадуц (17,3 км²; 5229 осіб, 2012). Адміністратив­но країну поділено на 11 общин, які здебільшого пред­ставлені одним насел. пунктом: Руґ­ґель (7,4 км²), Шел­ленберґ (3,6 км²), Ґам­прін (6,2 км²; Ґам­прін, Бендерн), Ешен (10,3 км²; Ешен, Нендельн), Маурен (7,5 км²; Мау­рен, Шанвальд) утворюють Унтерланд (нижній Л.; бл. 36 % насел.), решта — Шан (найбільше місто країни; 26,9 км², 5933 особи), Планкен (5,3 км²), Вадуц, Трізенберґ (29,7 км²; Трізенберґ, Мазеша, Сілум, Ґафлай, Штеґ), Трізен (26,5 км²) та Бальцерс (19,7 км²; Бальцерс, Мелс) — Оберланд (верх. Л.; бл. 64 % насел.). Офіц. мова — німецька (кілька діалектів). Більшість віруючих — католики (79 %), інші — пере­важно проте­станти (8 %). Грош. одиниця — швейцар. франк.

Л. — кон­ституц. монархія. Глава держави — князь (від 1989 — Ганс-Адам ІІ; 2004 від­повід­альність за країну покладено на спадк. князя Алоїза), який скли­кає й роз­пускає ландтаґ (парла­мент), затверджує закони, має право помилува­н­ня та пред­ставляє країну на між­нар. рівні (від 1919 значну роль у реалізації дипломат. функцій ві­ді­грає Швейцарія). Ландтаґ обирається прямим таєм. голосува­н­ням на 4 р. за пропорційно-пред­ставниц. моде­л­лю (прохід. барʼєр — 8 %): 15 чл. — від Оберланду, 10 — від Унтерланду. Л. був остан. країною в Європі, де надали право голосу жінкам (1984). Кандидатури до уряду (складається з премʼєр-міністра — нині А. Хас­лер, та 4-х міністрів) пропонує парламент і затверджує князь. За кон­ституцією у коаліц. уряді має бути 3 пред­ставники від парламент. більшості, 2 — від опозиції (та, одночасно, як мінімум по 2 пред­ставники від Унтерланду та Оберланду). Л. — країна прямої демократії, де громадяни можуть висувати та при­ймати зміни до кон­ституції (затв. 5 жовт­ня 1921 та доповнено 1939, 1965, 1990, 2003) без законодавця. Посольства Князівства функціонують у США, Німеч­чині, Бельгії (одночасно пред­ставляє Л. у Ватикані й є місією при ЄС), Швейцарії та Австрії. В ін. державах інтереси Л. пред­ставляють посольства Швейцарії.

Як єдине князівство Л. існує від 1719 після обʼ­єд­на­н­ня графств Вадуц і Шел­ленберґ. Від 1806 — у Рейн. Союзі, від 1815 — у Герман. Союзі. 1876–1918 Л. тісно повʼязаний з Австро-Угорщиною. Від 1924 — у митному союзі зі Швейцарією. Від 1950 — чл. Між­нар. суду у Гаазі, від 1978 — Ради Європи, від 1990 — ООН, від 1991 — Європ. асоц. вільної торгівлі, від 1995 — Європ. екон. зони та СОТ. 2004 Л. уклав з ЄС договір про роз­шире­н­ня Європ. екон. зони.

Бл. 1/2 тер. знаходиться у Центр. Альпах, на Пд. від Боден. озера. Найвища точка — г. Ґраушпіц (2599 м), найнижча — Руґ­ґелер Ріт (430 м). Середня вис. над р. м. — 549 м. Пд. теплі вітри (фени) помʼякшують гірський клімат країни й подовжують вегетац. період навесні й восени. Середня річна кількість опадів коливається від 900 до 1200 мм, у альпій. частинах може сягати 1900 мм. Зимовий температур. режим не пере­тинає мін. позна­чок –15 °С, середня температура січня –10 °С. Середня температура липня +21 °С, влітку вдень вона коливається між +20–28 °С. У Л. — верх­ня течія Рейну (по­значає 27 км кордону на Зх. з Швейцарією). Країна дренується трьома системами: Бін­нерка­нал (пл. водозбору до впа­да­н­ня у Рейн 117 км²), Шпірсбах (50 км²; проті­кає у пн. частині) та Саміна (11 км²; формує гірський р-н, є другою за довж. річкою, 12 км). Єдине природне озеро — Ґам­прінерзе­ле, яке утворилося 1927 у результаті повені на Рейні. Л. — одна з двох країн світу (інша — Узбеки­стан), з якої для виходу до Світ. океану необхідно пере­тнути дві країни. Для енергет.-комерц. користува­н­ня збудова­но водо­сховища. Висотна поясність від перед­гір. до альпій. зон ви­значає різномані­т­тя екосистем, флори та фауни. Флора країни від­різняється у долині Рейну, на перед­гір. схилах і в альпій. частині країни. 41 % пло­щі Л. вкрито лісами, де зростають ялини, бук, дуб. З 1600 видів рослин 800 пред­ставляють гірську рослин­ність (субальпій. та альпій. луки). 25 % видів занесено до Червоної книги рідкіс., зникаючих або вимерлих рослин. Пере­важа­н­ня алювіал. торфʼяних ґрунтів у долині Рейну, вплив теплих фенів зумовлює проходже­н­ня країною пн. межі пошире­н­ня теплолюбних серед­земномор. видів. У Л. — 48 видів орхідей, тигрова лілія. В долині — заплавні луки, сади, вино­градники. Водяться 26 видів кажанів, 140 — птахів, 7 — реп­тилій, 10 — амфібій, 24 — риб. Є олені, лисиці, бобри, серни, куниці, зайці, беркути, куріпки, чорний та біло­спин­ний дятли, сови. Для збереже­н­ня природ. багатства й різномані­т­тя водно-болот. екосистем, зокрема й з тростин. заростями, охороняються угі­д­дя Шваб­брун­не (50 га), Руґ­ґел­лер­ріт (96 га), флора та фауна в р-ні Ґампірнерзеле.

Л. — одна з найбагатших країн світу за ВВП на душу населе­н­ня та рівнем купівел. спроможності (2-е м. у світі після Катару, 141 100 дол. США). Має над­звичайно диверсифік. нац. економіку з потуж. індустріал. і фінанс. секторами. Провід­ну роль ві­ді­грають числен­ні дрібні та середні під­приємства (зареєстрованих компаній більше, ніж мешканців країни), частка держ. сектору порівняно невелика. 37 % ВВП припадає на пром-сть, 8 % — на с. госп-во та дрібні домогосподарства, 28 % — на сферу послуг, 27 % — на фінанс. сектор. У сфері послуг працюють 59,9 %, у промисловості — 39,4 %, у с. госп-ві — 0,8 % жит. Більше половини робочої сили в країні (68,4 %) — іноземці. Найважливішими галузями економіки є фінанс. та страх. послуги, юрид. та податк. консультува­н­ня, торгівля. Особлива ста­т­тя доходів країни (бл. 30 %) — реєстрація компаній і фінанс. фондів; тут найнижчі в Європі (після Андор­ри) податок на бізнес (10 %) та корпорат. податок (12,5 %), встановлені не­складні правила реєстрації, діє принцип збереже­н­ня фінанс. таємниці (водночас законодавством заборонене між­нар. від­мива­н­ня грошей). Значні прибутки держава також отримує від випуску пошт. марок (10 %) і туризму. Роз­винуті точне машино- та приладобудува­н­ня (прес. і штампув. вироби, вакуумна техніка, обчислюв. машини, автомоб. компоненти, стоматол. техніка), хім. й фармакол. виробництва. Найбільші під­приємства: «Hilti AG» (кріпле­н­ня, малогабаритне буд. обладна­н­ня з автоном. живле­н­ням) та «Oerlikon Balzers Coating AG» (послуги та обладна­н­ня для машинобудува­н­ня, нанесе­н­ня зносо­стійких тонкоплівк. покрит­тів). Провід­не місце за­ймають харч. (зокрема виробництво консервів і вин), текс­тил., керамічна промисловості. Значна кількість насел. зайнята ре­місництвом. Землі с.-г. при­значе­н­ня становлять 33 % тер. краї­ни, з яких 23 % зайнято фу­раж. культурами, 61 % — по­стій. пасо­ви­щами. Гол. галузь с.-г. виробництва — тварин­ництво (45 % складає ви­пуск молоч. продукції). Роз­ви­нені овочівництво, садівництво, ви­но­градарство. Вирощують пше­ницю, ячмінь, кукурудзу, кар­топлю. Пром. сектор майже повністю орієнтований на екс­порт, який у 1,8 раза пере­вищує імпорт. Л. екс­портує точні прилади, електроніку, пошт. марки, кераміку; імпортує машин­не устаткува­н­ня, метал. вироби, текс­тиль, продовольство, авто­мобілі, енергетично-паливні ре­­сурси. Осн. напрями екс­порту: країни ЄС (Німеч­чина), Швейцарія та США; осн. напрями імпорту: країни ЄС і Швейцарія.

У Л. є обовʼязковою 8-річна освіта з 6-ти до 14-ти р. Осн. центри вищої освіти: Університет Л. (Вадуц), Приват. університет Князівства Л. (Трізен), Наук.-академ. ін­ститут Л., Між­нар. академія філософії (обидва — Бендерн). Більшість ліхтенштейнців здобувають вищу освіту за кордоном. Найви­значніші памʼятки країни: Нац. музей Л., музей пошт. марок, князів. галерея мистецтв, замок 9–16 ст., готич. собор 14 ст. у Вадуці; роман. церква у Ешені, замок Ґутенберґ (10–11 ст.), ста­родавні руїни у Шел­ленберзі.

Дипломат. від­носини між Україною і Л. встановлені 6 лютого 1992. Від 2009 укр. інтереси пред­ставляє Посол України в Швейцар. Конфедерації та Князівстві Л. за сумісництвом І. Дір. 2002 у Шел­ленберзі від­крито Почесне консульство України в Л. 26 травня 2008 під­писано укр.-ліх­тенштейн. дво­сторон. документ — Меморандум про взаєморо­зумі­н­ня між Держ. комітетом фінанс. моніторингу України та Під­роз­ділом фінанс. роз­відки Князівства Л. щодо спів­робітництва у сфері протидії легалізації (від­миван­ню) доходів, одержаних злочин. шляхом, та фінансуван­ню тероризму. 2013 екс­порт товарів з України до Л. склав 194 тис. дол. США, імпорт товарів з Л. в Україну — 925 тис. дол. США, екс­порт послуг з України до Л. — 929 тис. дол. США, імпорт послуг з Л. в Україну — 508 тис. дол. США, обсяг ліхтенштейн. інвестицій в економіку України — 79,9 млн дол. США. Протягом цього року пред­ставники Торг.-пром. палати Л. брали участь у двох заходах, які організовувало Посольство України на тер. Швейцарії: щоріч. прийнят­ті з нагоди Дня незалежності Украї­ни (Берн) і семінарі для укр. ком­паній, які працюють у галузі ІТ-технологій (Цюрих). 2009 і 2010 у Вадуці проходили концертні ви­ступи симф. оркестру Нац. філармонії України.

Літ.: Матвеев Г. П. Андор­ра, Лихтенштейн, Монако, Сан-Марино. 1959; Кришат М. В. Швейцария. Лихтен­штейн. 2009 (обидва — Москва).

В. К. Кіптенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю