Лішанський Євген Юхимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лішанський Євген Юхимович

ЛІША́НСЬКИЙ Євген Юхимович (28. 04. 1937, Київ) – архітектор. Син Ю. Лішанського. Засл. арх. України (1997). Дійс. чл. Укр. академії арх-ри (2007). Премія РМ СРСР (1989). Держ. премія України у галузі арх-ри (2008). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1960). Відтоді пра­цював в Укр. ін-ті проектування міст «Діпромісто» (Київ): від 1966 – гол. архітектор проекту, від 1976 – гол. архітектор архіт.-планув. майстерні № 3; 1981–99 – в ін-ті «Київпроект»: від 1981 – кер. архіт.-планув. майстерні № 7, від 1985 – заст. нач. Упр. «Київгенплан»; від 1999 – віце-президент корпорації «Солідарність»; від 2013 – дир. ТОВ «Ін-т міського цивіл. проектування» (усі – Київ). Брав участь у розробленні понад 80 великих містобуд. проектів. Гол. архітектор проектів генпланів Києва на період до 2005, Донецька–Макіївки, Прип’яті (Київ. обл.), Калуша (Івано-Фр. обл.) та ін.; приміс. зон Києва, Дніпропетровська–Дніпродзержинська, Донецька–Макіївки; схем рай. розпланування областей України та Казахстану, житл. р-нів Києва, Макіївки, Володимир-Волинського (Волин. обл.), Калуша, Прип’яті. Спроектував торг. центр «Петрівка», офісно-готел. центр у затоці Вовкувата, центр сімей. дозвілля «Дивосвіт» (усі – 2000–08) у Києві. Автор низки праць з питань теорії та практики містобудування.

В. М. Дмитрушко

Стаття оновлена: 2016