Лішанський Юхим Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лішанський Юхим Якович

ЛІША́НСЬКИЙ Юхим Якович (26. 09(09. 10). 1905, Київ – 21. 05. 1982, там само) – режисер, педагог. Батько Є. Лішанського. Проф. (1950). Засл. арт. УРСР (1939). Закін. драм. студію МХАТу (1925), режисер. майстерню Мист. об’єдн. «Березіль» (Київ, 1926). Працював 1927–31 реж. у театрах Києва, читав лекції у Харків. муз.-драм. ін-ті, керував театром малих форм. 1931–41 – зав. каф. режисури Театр. ін-ту, засн., худож. кер., реж. театру Червоної армії, опер. студії при Консерваторії (усі – Київ). Під час 2-ї світ. вій­ни працював реж. театрів Кустаная (нині Костанай, Казахстан), Алтаю (РФ), Дніпроп. театру рос. драми ім. М. Горь­кого, Харків. укр. драм. театру ім. Т. Шевченка. 1947–82 викла­дав на каф. опер. підготовки Київ. консерваторії (до 1952 – зав. каф.); водночас 1974–76 вів курс радіолекцій з майстерності актора і реж. на Укр. радіо. Сповідував творчі принципи Є. Вахтангова, Леся Курбаса, К. Стані­славського. В опер. і драм. виставах Л. прагнув до створення органіч. цілого на основі єдності драматургії, худож. оформлення, музики. На поч. 1930-х рр. використовував у постановках несподівані сценічні ракурси, кіно- й поліекрани; в опер. виставах упроваджував принципи драми, відкидаючи статику, традиц. для умов. жанру опери. Серед учнів – В. Антонюк, Ю. Березін, Д. Гнатюк, М. Кондратюк, А. Кочерга, О. Кусенко, Є. Мірош­ниченко, А. Мокренко, Л. Руденко, Ю. Тимошенко.

Вистави: «Дума чорноморська» Б. Яно­в­ського, «Сірано де Бержерак» Е. Рос­тана, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуч­чіні, «Корневільські дзвони» Р. Планкетта, «Останній рейд» С. Потоцького (1929), «Одруження» М. Гоголя, «Дохідне місце» О. Островського, «Дні Турбіних» М. Булгакова, «Інтервенція» Л. Славіна, «Далі буде» О. Бруштейн (усі – 1931–34), «Чарівна флейта» В.-А. Моцарта (1938; 1956), «Віндзорські кумоньки» О. Ніколаї (1947), «Євгеній Онєгін», «Черевички» П. Чайковського (обидві – 1953), «Весілля в Малинівці» О. Рябова (кін. 1960-х рр.), «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова (1975).

Літ.: Новікова О. Новатор драми та опери // ДТ. 2005, 14 жовт.; Анто­нюк В. Г. Лішанський Юхим Якович // Зі спадщини майстрів: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2013. Вип. 101, кн. 2.

В. Г. Антонюк

Стаття оновлена: 2016