Ліщинський Омелян Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліщинський Омелян Юрійович

ЛІЩИ́НСЬКИЙ Омелян Юрійович (16. 12. 1913, Львів – 05. 04. 1986, там само) – живописець, графік. Брат Ю.-А. Лі­­щинського. Чоловік Мирослави, бать­ко Любарта Ліщинських, дід С. Салюк. Чл. СХУ (1939). Закін. відділ декор. мист-ва і худож. промислу Держ. тех. школи (Львів, 1937), навч. у Варшав. АМ (1937–39; кл. М. Котарбінського). Працював у Львові: 1940–41 – н. с. картин. галереї та мист.-пром. музею; викл. худож.-пром. школи (1941–44), худож. уч-ща (1944–45), дит. худож. школи (1946–73). Відп. секр. орг-ції СХ (1944–48). Учасник худож. виставок від 1942. Персон. – у Львові (1984, посмертні – 2002, 2013). Ранні живописні пейзажі позначені впливом постімпресіонізму, польс. колоризму; у 1940–50-х рр. картини набули реаліст. ремінісценцій; пізніше Л. більше уваги приділяв кольору. Створював шаржі, малюнки олівцем, фломастером, аквареллю та гу­­ашшю, аплікації, вітал. листівки. Емалі Л. відзначаються високою виконав. культурою, тонкою градуйованістю світлоколір. співвідношень.

Тв.: живопис – «Краєвид», «Колгосп­ниця» (оби­два – 1938), «Робітниця» (1940), «Краєвид під Львовом», «Марко», «Ранок» (усі – 1945), «Жіночий портрет» (1946), «Львів. Державний медичний інститут» (1947), «Пейзаж із Ясеня» (1954), «Раковецьке подвір’я», «Пейзаж із Раківця» (обидва – 1958), «Мотив із Дземброні» (1960-і рр.), «Гуцульський натюрморт», «Карпатський пейзаж» (обидва – 1960), «Пейзаж із Рахівщини» (1967), «Гори» (1968), «Пейзаж із Яворова» (1971); ескіз для гобелена «Смерть О. Довбуша» (1945); графіка – проект оформлення грал. карт (1936); «Білгород-Дністровський», «Біля причалу», «Лиман», «Гурзуф» (усі – 1952), «Яворів» (1962), «Кримський мотив. Гурзуф», «Натюрморт», «Натюрморт із квітами» (усі – 1983); аплікація «Декоративний натюрморт» (1983).

Літ.: Яців Р. Оспівуючи рідну землю // Вільна Україна. 1984, 4 квіт.; Овсій­чук В. А. Пісня, гідна природи // Жовтень. 1985. № 9; Домбровська Д. З них не витравили душу романтика // Високий За­­мок. 2002, 13 лип.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2016