Лобода Андрій Митрофанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лобода Андрій Митрофанович

ЛОБОДА́ Андрій Митрофанович (14(26). 06. 1871, м. Свенцяни Вілен. губ., нині Швенчьоніс, Литва – 01. 01. 1931, Київ) – фольк­лорист, етнограф, літературо­знавець. Акад. ВУАН (1922), чл.-кор. РАН (1924). Дійс. чл. НТШ (1924). Велика золота медаль Всесоюз. геогр. т-ва (1927). Закін. Катеринослав. класичну г-зію (нині Дніпро, 1890), Ун-т св. Володимира у Києві (1894), де й працював: від 1898 – приват-доц., 1904–22 – проф. каф. рос. літ-ри, водночас 1914–18 – гол. ред. «Университетских известий». Один з ініціаторів повтор. відкриття 1906 Вищих. жін. курсів у Києві та співзасн. Укр. ун-ту, проф. цих закладів. Від 1922 – проф. каф. історії рос. літ-ри Київ. ІНО. Від 1921 – дир. Етногр. комісії, 1922 – голова Комісії краєзнавства, 1923–25 – віце-президент ВУАН. Засн. і гол. ред. «Етнографічного вісника» (1925–31). Наук. дослідж.: епос сх. слов’ян, історія рос. і укр. літ-ри, театр, етнографія. Автор «Лекций по народной словесности» (К., 1912), матеріалів з істор. вивчення фольклору: «З пісень на Україні про світову війну 1914–1918 рр.» // «Етнографічний віс­ник» (1927, кн. 4), «Від частушки до пісні “довгої”» // там само (1928, кн. 7) та укр. етнографії: «Сучасний стан і чергові завдан­ня української етнографії» // там само (1925, кн. 1), «Заклик В. Гна­тюка записувати етнографічні матеріали» // «Записки Історично-філологічного відділу ВУАН» (К., 1927, кн. 10) та ін. Л. також належать праці «Причинки до характеристики давнього київського бурсацтва» // «Записки Укра­їнського наукового товариства у Києві» (1908, кн. 2), «До літературної історії Кулішевих “Записок о Южной Руси”» // «Записки Історично-філологічного відділу ВУАН» (1923, кн. 2–3); розвідки про творчість В. Антоновича, П. Куліша, М. Максимовича, О. Пушкіна, Т. Шевченка та ін. Л. був прихильником істор. вивчення фольклору, відкидав постулати міфол. школи, хоча користувався прийомами міграц.-порівнял. аналізу, прагнув розкрити соц.-істор. і культурно-по­бут. основу твору. Проблему нар. творчості Т. Шевченка розглядав у ст. «Шевченко, як голос народної душі» («Тарас Шевченко», 1921), а рос. твори – в розвідці «Між двох стихій (до психології творчості)» // «Шевченківський збірник», К., 1924, т. 1. Брав участь у складанні коментарів до 2-х томів незаверш. першого академ. вид. «Повного зібрання творів Т. Шевченка» за ред. С. Єфре­мова (К., т. 3: «Листування», 1929; т. 4: «Журнал»). Особовий фонд Л. зберігається в НБУВ.

Літ.: Академік Андрій Лобода (1894–1924): Корот. життєпис і список наук. праць // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. К., 1924. Кн. 4; Попов П. М. Академік А. М. Лобода як фольклорист // НТЕ. 1959. № 2; Музиченко С. Андрій Лобода (до 100-річчя від дня народження) // Там само. 1971. № 3; Щербань Т. Видатний український етнограф і фольк­лорист (до 125-річчя від дня народження акад. А. Лободи) // Там само. 1996. № 5–6; Клименко І. Лобода Андрій Ми­трофанович // Особові архівні мат. Ін-ту рукопису: Путівник. К., 2002.

І. П. Березовський

Стаття оновлена: 2016