Ловеніт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ловеніт

ЛОВЕНІ́Т – рідкісний мінерал, флуорсилікат натрію, кальцію, мангану та цир­кону острівної будови. Назва походить від о-ва Ловен у Норвегії, де вперше знайдено. Термін увів 1885 норвез. мінералог В.-К. Бреґ­ґер. Формула за Є. Лазаренком: (Na, Ca, Mn)3Zr [(F, OH, O)2Si2O7]. Містить (у %): Na2O – 10,77; CaO – 9,7; MnO – 5,59; ZrO2 – 28,79; SiO2 – 29,63. Домішки (у %): TiO2 – 2,35; Fe2O3 – 4,73; Ta2O5 + Nb2O5 – 5,2. Має моноклінну сингонію; зустрічається у вигляді призматич. і таблитчастих кристалів або вкраплених зерен. Густина 3,53; твердість 6. Колір жовтий до без­барвного, іноді темно-корич­не­вий; блиск скляний; напівпрозо­рий, спостерігається сильний плеохроїзм; крихкий. Асоціює з евдіалітом і катаплеїтом в нефеліновому сієніті. Знайдено також у Бразилії, на о-вах Франц. Ґвіани та в Україні.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016