Логвин Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Логвин Петро Іванович

ЛО́ГВИН Петро Іванович (10. 12. 1918, с. Локоть, нині Алтай. краю, РФ – 22. 06. 1995, м. Усть-Камено­горськ Сх.-Казахстан. обл., Казахстан) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від березня 1942. Відзначився у жовтні 1943 під час утримання плацдарму на правому березі Дніпра побл. м. Канів Київ., нині Черкас. обл. Брав участь у Сум.-Прилуц., Київ. на­ступал. операціях. Закін. Харків. прикордонне уч-ще (1945). Служив у прикордон. військах. Від 1947 – лейтенант запасу. Мешкав у м. Нальчик (Кабардино-Балкарія, РФ). Від 1950 – в Усть-Каменогорську, де до 1980 працював нач. відділу автомоб. тресту. У цьому місті його ім’ям названо вулицю.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016