Логвин Пилип Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Логвин Пилип Андрійович

ЛО́ГВИН Пилип Андрійович (23. 10. 1922, с. Череватівка, нині Білопіл. р-ну Сум. обл. – 02. 09. 1990, Суми) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. Ле­пел. артилер.-мінометне уч-ще (м. Бар­наул Алтай. краю, РФ, 1942), курси удосконалення офіцер. складу (1948). Відзначився у жовтні 1943 як ком-р батареї 491-го міномет. полку під час форсування Дніпра побл. сіл Сваром’є (згодом – Вишгород. р-ну Київ. обл., нині затоп­лене Київ. водосховищем) і Виш­город (нині місто Київ. обл.). Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1973 – полковник за­­пасу. До 1981 працював у Ворошиловгр. ком-ті радіомовлен­ня і телебачення (нині Луганськ). Згодом переїхав до Сум. Ім’я Л. викарбуване на пам’ят. знаку Ге­­роям-землякам у Білопіллі.

В. О. Сандул

Стаття оновлена: 2016