Логвиненко Михайло Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Логвиненко Михайло Семенович

ЛОГВИНЕ́НКО Михайло Семенович (16. 09. 1921, с. Бузинове, нині Іванів. р-ну Одес. обл. – 25. 12. 2002, Київ) – літературознавець, публіцист. Батько О. Логвиненко. Канд. філол. н. (1961). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. ВПШ у Києві (1949), Київ. пед. ін-т (1953). Після вій­ни пра­цював у дніпроп. обл. г. «Зоря», потім очолював (до 1950) відділ літ-ри г. «Молодь України», 1950–57 – заст. ред. г. «Радянське Поділля» (Хмельницький), 1957–71 – заст. відп. ред. «Робітничої газети», 1971–84 – ст. н. с. Ін-ту літ-ри АН УРСР (Київ). Автор низ­ки твор. портретів видат. укр. письменників, зокрема П. Ти­чи­ни, А. Малишка, М. Бажана, П. Усен­ка, Ю. Збанацького, Ф. Ма­ківчу­ка, О. Ільченка та ін.

Пр.: Микола Островський – художник слова. 1956; Публіцистика Миколи Островського. 1959; Правда і характер. Думки про сучасну прозу. 1962; Прапороносець епохи. Образ комуніста в українській радянській літературі. 1963; Література і наука. 1965; Людина в су­спільстві і літературі. 1969; Натан Рибак. 1972; Художник у сучасному світі. 1973; Романи Вадима Собка. 1978; Вірність прапору і серцю. 1981 (усі – Київ).

Літ.: Кононенко П. Михайлові Логви­ненку – 70 // ЛУ. 1991, 26 верес.; Ми­­хайло Семенович Логвиненко: Некро­лог // СіЧ. 2003. № 5.

М. І. Дубина

Стаття оновлена: 2016