Логінов Володимир Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Логінов Володимир Федорович

ЛО́ГІНОВ Володимир Федорович (08(20). 06. 1897, с. Карпівка, за ін. даними – с. Іванівка, нині Брян. обл., РФ – 09. 03. 1937, Київ) – партійний і радянський діяч. Держ. нагороди СРСР. Від 1916 навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві, вів рев. агітацію серед студентів. Після Лютн. революції 1917 – секр. Поділ. райкому, чл. Київ. ком-ту РСДРП(б); 1918 – уповноважений організац. бюро зі скликання 1-го з’їзду КП(б)У, голова Харків. підпіл. губерн. рев. ком-ту; 1919 – секр. Харків. губерн. ком-ту КП(б)У; 1920 – голова Одес. губерн. рев. ком-ту, секр. Одес. губерн. ком-ту КП(б)У; від 1921 – на парт. і госп. роботі, зокрема 1923–24 – секр. Київ. губерн. ком-ту КП(б)У; згодом очолював низку підпр-в коксохім. пром-сті. 29 липня 1936 за­арешт. у Харкові, 8 березня 1937 за звинуваченням в участі у контр­рев. терорист. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1958.

Л. Г. Рева

Стаття оновлена: 2016