КОЛЕСНІЧЕ́НКО Ольга Юріївна (27. 09. 1980, Львів – 20. 01. 2003, Київ, похов. у Львові) – поетеса, журналістка. Онука Р. Братуня, пра­онука М. Шпака. Лауреатка Між­­нар. літ. конкурсу «Гранослов» (Київ, 2001). Чл. НСПУ (2008, по­­смертно). Навч. у Карловому (Прага, 1997–98) і Нью-Йорк. (1998–99) ун-тах, закін. Львів. ун-т (2002). Працювала кор. те­­леканалу «СТБ» (Київ, 2001–03). Авторка зб. «Плутанина моїх думок» (1997), «Вибір» (2001), «Недоспівана пісня» (2003; усі – Львів). Стрімке входження К. у літ-ру й неординар. талант від­­зна­­чали літ. критики. Вірші К. вирізняються метафоричністю, юнац. щирістю, філософічністю; ліричні медитації нагадують сим­­воліст. поезії молодомузівців. Деякі пое­­зії К. покладено на му­­зику Л. Гарасимчук (пісня «Сон», пере­можець всеукр. конкурсу «Шлягер–2008»), О. Мухою (піс­­ня «Сон­ний ліс»).

Літ.: Колесніченко-Братунь Н. Книга про Ольгу. К., 2005; Її ж. Відверта книга. Життя та поезії Ольги Колесніченко. Х., 2006.

Т. М. Лебединська