Логутенко Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Логутенко Микола Іванович

ЛОГУТЕ́НКО Микола Іванович (Логутенко Николай Иванович; 01. 05. 1923, с. Большениковське, нині Новосибір. обл., РФ – 01. 06. 1992, м. Новосибірськ) – російський співак (бас-баритон). Засл. арт. РРФСР (1964). Закін. Харків. кон­серваторію (1955; кл. Ф. Курочкіна). Був солістом Київ. ім. Т. Шев­ченка (1955–56) та Новосибір. (1956–80) театрів опери і балету. У репертуарі – твори М. Лисенка, К. Данькевича, М. Глінки, П. Чайковського, О. Бородіна, М. Мусоргського, О. Даргомиж­ського, А. Рубінштейна, С. Рах­ма­нінова, В.-А. Моцарта, Дж. Верді.

Партії: Стрижень («Загибель ескадри» В. Губаренка), Тур, Нива, Посол Великої Русі («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Проценко («Молода гвардія» Ю. Мейтуса), Сусанін, Фарлаф («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Іван Хованський, Вар­лаам («Хованщина», «Борис Годунов» М. Мусоргського), Кончак, Ігор, Галиць­кий («Князь Ігор» О. Бородіна), Рене, Кочубей, Томський, Грьомін («Іоланта», «Мазепа», «Пікова дама», «Євгеній Онє­гін» П. Чайковського), Салтан, Собакін, Варязький гість («Казка про царя Салта­на», «Царева наречена», «Садко» М. Рим­ського-Корсакова), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Мефістофель («Фа­уст» Ш. Ґуно).

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2016